Післякоітальна кровотеча: причини, симптоми та лікування

Про захворювання

Післякоітальна або контактна кровотеча — це поява кров’янистих виділень після статевого акту або після механічного контакту зі слизовою оболонкою шийки матки чи піхви. Такий стан не є самостійним захворюванням, а може свідчити про наявність гінекологічних патологій або тимчасових фізіологічних змін.

Контактна кровотеча може виникати у жінок будь-якого віку. У деяких випадках вона пов’язана з незначним травмуванням слизової оболонки, однак іноді є симптомом інфекційних, запальних чи передракових процесів. Саме тому навіть одноразовий епізод кров’янистих виділень після статевого акту потребує консультації гінеколога.

Види

Залежно від причин виникнення та характеру проявів виділяють кілька видів післякоітальної кровотечі:

• Фізіологічна — пов’язана з незначним подразненням слизової оболонки або гормональними змінами.
• Травматична — виникає через механічне ушкодження слизової під час статевого акту.
• Запальна — розвивається на тлі інфекційних або запальних захворювань органів малого таза.
• Патологічна — спричинена доброякісними або злоякісними змінами шийки матки, ендометрія чи піхви.
• Гормональна — пов’язана з порушенням гормонального фону або прийомом гормональних препаратів.

Симптоми

Основним симптомом є поява кров’янистих виділень після статевого акту. Інтенсивність виділень може бути різною — від незначних слідів крові до помірної кровотечі.

Також можуть спостерігатися:

• біль або дискомфорт під час статевого акту;
• тягнучий біль унизу живота;
• сухість слизової оболонки піхви;
• свербіж або печіння;
• незвичні вагінальні виділення;
• порушення менструального циклу;
• слабкість або запаморочення при значній крововтраті.

Причини

Контактна кровотеча може виникати з різних причин. Найпоширенішими є:

• ерозія або ектопія шийки матки;
• поліпи шийки матки чи ендометрія;
• вагініт, цервіцит та інші запальні процеси;
• інфекції, що передаються статевим шляхом;
• травмування слизової оболонки;
• недостатнє зволоження піхви;
• гормональні порушення;
• атрофічні зміни слизової в період менопаузи;
• ендометріоз;
• дисплазія шийки матки;
• доброякісні або злоякісні новоутворення.

Особливої уваги потребують випадки, коли кровотеча повторюється регулярно або супроводжується болем та іншими симптомами.

Діагностика

Для встановлення причини післякоітальної кровотечі лікар проводить комплексне обстеження. Діагностика може включати:

• консультацію та огляд гінеколога;
• кольпоскопію;
• цитологічне дослідження шийки матки;
• мазки на мікрофлору та інфекції;
• ультразвукове дослідження органів малого таза;
• аналізи крові;
• біопсію при підозрі на патологічні зміни тканин.

Своєчасна діагностика дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях та обрати ефективне лікування.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини виникнення контактної кровотечі.

Лікар може рекомендувати:

• медикаментозну терапію;
• антибактеріальне або протизапальне лікування;
• гормональну корекцію;
• лікування ерозії шийки матки;
• видалення поліпів;
• терапію інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• хірургічне лікування при новоутвореннях.

У період лікування важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та тимчасово обмежити статеві контакти за потреби.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку післякоітальної кровотечі рекомендується:

• регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога;
• своєчасно лікувати запальні та інфекційні захворювання;
• використовувати бар’єрні методи контрацепції;
• уникати травмування слизової оболонки;
• підтримувати гормональний баланс;
• дотримуватися правил інтимної гігієни;
• проходити скринінг шийки матки відповідно до рекомендацій лікаря.

Регулярний контроль жіночого здоров’я допомагає своєчасно виявляти можливі патології та запобігати розвитку ускладнень.