Питання лікарю мамологу про скринінг раку молочної залози - TOP Clinic DENIS

Питання лікарю мамологу про скринінг раку молочної залози

Питання лікарю мамологу про скринінг раку молочної залози

В рубриці «Питання лікарю» медичні фахівці Клініки ДЕНИС відповідають на найбільш поширені питання наших пацієнтів.

Рак молочної залози — найбільш поширене онкозахворювання у жінок, на нього припадає майже чверть всіх жіночих онкологічних діагнозів. Щоб виявити новоутворення на початкових стадіях розвитку та вчасно вжити заходів, всім жінкам рекомендують регулярно обстежуватися у мамолога та проходити скринінг.

На наші питання про скринінг раку молочної залози відповів професор, доктор медичних наук Олексій Колеснік — онколог, онкохірург, мамолог із досвідом роботи понад 20 років. 

Кому і як часто потрібен скринінг раку молочної залози?

Кожній жінці до 40 років рекомендовано проходити щорічне УЗД молочних залоз, а після 40 років — щорічне мамографічне обстеження.

В деяких випадках потрібен індивідуальний скринінг. Наприклад, жінкам із груп ризику призначають додаткові обстеження (МРТ з контрастом) та складають індивідуальний план оглядів у мамолога.

Хто входить до групи ризику по раку молочної залози? Чи правда, що його можна успадкувати?

Фактори ризику, на які ми не можемо впливати:

  • Старіння. Ризик раку молочної залози зростає з віком — більшість випадків діагностується після 50 років. Середній вік розвитку раку молочної залози — 62 роки.
  • Генетичні мутації. Жінки, які мають успадковані зміни (мутації) певних генів, таких як BRCA1 і BRCA2, мають більший ризик раку молочної залози та яєчників.
  • Репродуктивний анамнез. Початок менструального циклу до 12 років і початок менопаузи після 55 років піддають жінку більшому впливу гормонів, що підвищує ризик захворювання на рак грудей.
  • Щільні молочні залози. Жінки з щільними грудьми частіше хворіють на рак грудей. Такі залози містять більше сполучної тканини, ніж жирової. Через це новоутворення складніше побачити на мамографії. 
  • Особистий анамнез раку молочної залози або певних доброякісних захворювань молочної залози. Жінки, які перенесли рак молочної залози, мають більше шансів захворіти вдруге. Деякі доброякісні захворювання молочної залози також пов’язані з вищим ризиком розвитку раку.
  • Сімейна історія раку молочної залози або яєчників. Ризик захворювання у жінки вищий, якщо її мати, сестра чи донька (родичі першого ступеня) або кілька членів родини з боку матері чи батька мали рак молочної залози чи яєчників. 
  • Попереднє лікування із застосуванням променевої терапії. Жінки, які проходили променеву терапію в області молочних залоз до 30 років, мають вищий ризик захворіти пізніше.

Фактори ризику, на які ми можемо впливати:

  • Відсутність фізичної активності. Жінки, які не займаються фізичною активністю, мають вищий ризик захворювання на рак грудей.

  • Надмірна вага або ожиріння після менопаузи. Жінки похилого віку з зайвою вагою або ожирінням мають більший ризик захворіти, ніж жінки зі здоровою вагою.

  • Прийом гормонів. Деякі форми гормональної терапії (які включають як естроген, так і прогестерон), які приймаються в період менопаузи, можуть підвищити ризик розвитку раку молочної залози, якщо їх приймати більше п’яти років. Деякі оральні контрацептиви (протизаплідні таблетки) також підвищують ризик.

  • Репродуктивний анамнез. Перша вагітність після 30 років, відсутність грудного вигодовування та відсутність доношеної вагітності може підвищити ризик захворювання.

  • Надмірне вживання алкоголю. Дослідження показують, що чим більше жінка вживає алкоголь, тим вище в неї ризик раку молочної залози.

З якими скаргами варто відразу звернутися до мамолога і пройти обстеження?

До лікаря необхідно звернутись, якщо з’явилися локальні симптоми:

  • ущільнення в молочній залозі
  • зміни молочної залози: набряк, збільшення щільності, зміна форми чи кольору шкіри
  • «лимонна кірка»: локальне ущільнення та зморщування шкіри
  • виділення з соска, особливо темного кольору, деформація соска
  • збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій області

В яких випадках призначають УЗД молочних залоз, а в яких — мамографію? Яке обстеження краще? 

Не можна сказати, що ультразвукове дослідження краще ніж мамографія, або навпаки. Є багато факторів, які визначають, який з цих методів більше підходить жінці.

Мамографія

Мамографія — єдиний на сьогодні метод скринінгу, який доведено знижує смертність від раку молочної залози. Це скринінговий інструмент, який використовує низьку дозу рентгенівського випромінювання для огляду молочних залоз. Він працює шляхом стиснення грудей між двома пластинами. Іноді під час цього процесу відчувається тиск, що може викликати дискомфорт. Це необхідно для отримання чітких зображень, щоб виявити невеликі аномалії або мікрокальцифікати, які є крихітними відкладеннями кальцію, присутніми на ранніх стадіях раку молочної залози.

Потім зображення аналізують радіологи. Якщо результати вказують на наявність пухлини або здаються невизначеними, жінку просять повернутися для додаткових обстежень, таких як УЗД. Для подальших тестів викликають близько 5-10% жінок, але, на щастя, більше 90% цих випадків виявляються доброякісними.

УЗД

Ультразвук використовує високочастотні звукові хвилі для оцінки тканин тіла та перетворює їх на зображення. На відміну від мамографії, УЗД не містить випромінювання, що робить його безпечним для вагітних жінок. Невеликий датчик рухається по грудях, щоб визначити, чи є утворення твердими (наприклад, фіброаденома або рак) чи заповненими рідиною (наприклад, кіста), тому ультразвукове дослідження надає додаткову інформацію, яку не можна отримати за допомогою мамографії.

Жінки часто запитують, чи можна пропустити мамографію та вибрати натомість ультразвукове дослідження, але численні дослідження показали, що мамографія є найефективнішим інструментом скринінгу для раннього виявлення раку молочної залози та зменшення кількості смертей.

Ультразвукове дослідження має свої обмеження, які роблять його невідповідним в якості скринінгового тесту:

  • ​​Неможливість зробити знімок всієї молочної залози відразу. Ультразвукове дослідження використовує ручний датчик для фокусування на ненормальних ділянках навколо грудей, воно піддається помилкам і залежить від оператора.
  • Неможливість захопити глибокі ділянки грудей. У той час як ультразвук дуже корисний для оцінки поверхневих ущільнень, мамографія краще виявляє аномалії глибше в тканинах молочної залози.
  • Відсутність візуалізації мікрокальцинатів. Мікрокальцинати — це крихітні скупчення кальцію навколо пухлини, які часто виявляються на мамографії. Кальцинати бувають нормальними, але якщо вони з’являються певними структурами або групами, це може бути першою ознакою раку.

Коли може буде корисним УЗД 

  • при наявності новоутворення, яке відчувається пальпаторно, але мамографія не показує жодних відхилень
  • при проблемах з молочними залозами у віці до 40 років
  • при проблемах з молочними залозами у жінок, які вагітні або годують грудьми

Бувають також випадки, коли жінкам із щільною тканиною молочної залози потрібна і мамографія, і УЗД.

Крім того, ультразвукове дослідження використовують як додатковий метод, коли у жінки на мамографії виявлено новоутворення та потрібно уточнити дані.

Коли використовують МРТ молочної залози?

В якості допоміжного скринінгу. МРТ не рекомендується як окремий скринінговий тест, оскільки це обстеження може пропустити деякі види раку, які виявить мамографія. Але для деяких жінок із високим ризиком раку молочної залози разом із щорічною мамографією використовують скринінгову МРТ молочної залози. 

При підозрі на рак молочної залози. Зазвичай спочатку проводяться мамографія та УЗД молочних залоз, але якщо результати цих тестів нечіткі, лікар може додатково призначити МРТ. 

Для визначення ступеня раку молочної залози. В деяких випадках МРТ призначають, якщо рак молочної залози вже діагностовано — щоб допомогти визначити точний розмір і розташування утворення та знайти інші пухлини в молочній залозі.

Коли краще йти на скринінг молочних залоз та як підготуватися до обстеження?

Оптимальним для проведення мамографії вважається один-два тижні після початку менструації. В цей період груди найменш чутливі, і процедура завдасть менше дискомфорту. Якщо ви годуєте грудьми або можете бути вагітні, краще пройти УЗД молочних залоз. 

УЗД краще проводити з 4 по 13 день циклу, коли молочні протоки знаходяться в звуженому стані. При менопаузі можна проходити діагностику в будь-який день, тому що стан грудей не пов'язаний з рівнем гормонів. 

Якщо ви проходили дослідження раніше, візьміть з собою результати, щоб лікар міг їх порівняти.

Перед процедурою не користуйтеся дезодорантами, пудрами, лосьонами чи парфумами. Іноді в їх склад входять мікрочастинки, які можуть вплинути на результат.

Одягніться так, щоб вам було зручно зняти одяг до пояса, а також прикраси.

Чи може мамографія показати неправильний результат?

При будь-якому скринінговому обстеженні завжди бувають хибнопозитивні та хибнонегативні результати. Інформативність мамографії може відрізнятися в залежності від структури молочної залози.

Хибнонегативні результати

При хибнонегативному результаті мамографія виглядає нормально, навіть якщо є рак молочної залози. Хибнонегативна мамографія може дати жінці помилкове відчуття безпеки, коли вона думає, що проблеми немає, хоча насправді це не так так.

Загалом скринінгові мамографії пропускають приблизно 1 з 8 випадків раку молочної залози. Жінки з щільними молочними залозами частіше отримують хибнонегативні результати.

Якщо у вас з’явилися нові симптоми молочних залоз, важливо звернутися до лікаря, навіть якщо ви нещодавно проходили звичайну скринінгову мамографію. Можливо, знадобляться додаткові тести, такі як діагностична мамографія та/або ультразвукове дослідження молочних залоз, щоб уважніше дослідити область, де у вас є симптоми.

Хибнопозитивні результати

При хибнопозитивному результаті мамографія виглядає не нормально, навіть якщо в грудях немає раку. Аномальні мамографії часто вимагають додаткового обстеження (діагностичні мамографії, УЗД, а іноді МРТ або навіть біопсія молочної залози), щоб з’ясувати, чи знайдені зміни є раком.

Близько половини жінок, які щорічно проходять мамографію протягом 10 років, отримують хибнопозитивний результат. Такі результати частіше спостерігаються у жінок молодшого віку, у жінок з щільною груддю, у жінок, які робили біопсію молочної залози, при випадках раку молочної залози в сім’ї, у жінок, які приймають естроген.

Імовірність хибнопозитивного результату є вищою для першої мамографії (або якщо попередні мамографії недоступні для порівняння). Жінки, які раніше робили мамографію для порівняння, зменшують свої шанси на хибнопозитивний результат приблизно вдвічі.

Хибнопозитивні мамографії можуть викликати занепокоєння, а також призвести до додаткових тестів, щоб переконатися, що раку немає. Це коштує часу та грошей і, можливо, навіть фізичного дискомфорту. Для уникнення помилок завжди необхідна консультація мамолога.

Який подальший план дій, якщо при обстеженні виникає підозра на рак?

Якщо під час скринінгу лікар побачив підозрілі ділянки, він призначає біопсію молочної залози. Лікування раку починають лише після отримання результатів біопсії. Біопсія є найточнішим методом діагностики, який дозволяє або підтвердити онкологічний діагноз та призначити відповідне лікування, або спростувати його.

Чи варто робити самообстеження грудних залоз, чи замінює воно скринінг?

Самообстеження не замінює скринінгових процедур. Утворення, які можливо знайти самостійно, будуть досить значних розмірів — це вже не рання діагностика. Скринінг повинен допомагати виявити початкові форми раку молочної залози, тому і потрібна мамографія.

Однак проводити самообстеження все одно рекомендовано — щомісяця, на 7-10 день циклу. Це потрібно, щоб виявити утворення, які швидко ростуть і можуть з’явитися в період між скринінгами.

Як вибрати клініку та лікаря для діагностики?

Для проведення скринінгових процедур клініка має бути обладнана необхідним устаткуванням:

  • цифровим мамографом
  • УЗД
  • комп’ютерним томографом (КТ)
  • МРТ

В ідеалі необхідно орієнтуватися на комплексне обстеження. Це означає, що лікар, який спеціалізується на діагностиці захворювань молочної залози, володіє всіма методиками обстеження, має їх у доступі, сам робить біопсію. Такий лікар може вибрати оптимальний алгоритм обстеження та провести його максимально швидко.

Записатись на консультацію до лікаря мамолога можна через контакт-центр за телефоном 0 800 607 555 або через месенджери на сайті.

Doctor Image - TOP Clinic DENIS

Колеснік Олексій Петрович — професор, доктор медичних наук, лікар онколог, онкохірург, мамолог із досвідом роботи понад 20 років. 

Записатися на прийом Переглянути лікаря
Зв`язатися з нами
Щоб записатися на прийом, звертайтеся 24/7 до нашого контакт-центру за телефоном
green_tel_icon 0 800 607 555
Оператори завжди готові відповісти на ваші питання.
абозалиште заявку і ми зв`яжемося з вами найближчим часом.
Поділитися новиною
Поділитися акцією

Інші новини

Всі новини
Кар`єра у нас

Записатися на прийом

Записів сьогодні: 0
Контакти
Київ, Голосіївський район, вул. Композитора Мейтуса, 5
Показати на мапі map - TOP Clinic DENIS Показати вулицю