Новини та акції 
Питання дитячому психологу: як заспокоїти дитину під час повітряної тривоги?
В рубриці «Питання лікарю» фахівці Клініки ДЕНИС відповідають на питання, які найчастіше виникають у наших пацієнтів.
Поради, що допоможуть зменшити негативний вплив повітряних тривог на психіку дитини, дає Юлія Цирук — дитячий психолог вищої категорії, фахівець з 15-річним досвідом роботи.
Війна в Україні змушує наших дітей відчувати тривожність та страх частіше ніж будь-коли раніше, і однією з причин цього є постійні повітряні тривоги, які не дають нам спокою протягом вже майже двох років. Нестерпне виття сирен, вибухи за вікном, необхідність раптово зриватися з місця та, залишаючи всі свої справи, прямувати до укриття: усе це дратує та виснажує навіть дорослих та психологічно зрілих людей, а що вже казати про дитину. А якщо це відбувається вночі, коли вона спить, то можна лише уявити, що відбувається всередині неї в цей час: страх, самотність, нерозуміння.
У цій статті ми зʼясуємо, як зменшити страждання наших дітей в складних та неминучих реаліях сьогодення, зменшити негативний вплив повітряних тривог на їхню психіку та допомогти повернути спокій і душевну рівновагу, а наступні шість порад обовʼязково допоможуть вам у виконанні цих важливих завдань.
Запевніть дітей, що вони в безпеці
Коли дитина відчуває страх та тривожність, наша головна мета — якнайшвидше переконати її у тому, що її та вашому життю нічого не загрожує. Перебуваючи в укритті, поясніть, що тут ви точно недосяжні для ворожих ракет і дронів. Якщо ж дитина хвилюється через можливе пошкодження вашого будинку, майна, здоровʼя інших родичів чи домашніх тварин, запевніть її у надійності та майстерності наших сил ППО, нагадайте, що обстріли вже траплялися раніше, проте все, на щастя, закінчилося добре. При цьому дуже важливо використовувати лише правдиві слова та не прикрашати дійсність, адже знання дають сили та допомагають зняти тривожність.
Зберігайте витримку та самоконтроль
Якщо діти бачать, що поруч із ними спокійний та впевнений у собі дорослий, це допомагає заспокоїтися та краще зрозуміти ситуацію і їм. Постійно нагадуйте дитині, що ви поруч і разом подолаєте всі негаразди, скажіть, що у вас є плани на всі можливі випадки, отже ви точно впораєтеся. Коли лунає сигнал тривоги, поясніть, що в цей момент нас захищають воїни, а наше завдання — знайти безпечне місце, і зараз ми будемо його виконувати.
Дозволяйте дітям вільно виявляти різні емоції, адже вони, всупереч поширеним переконанням, не бувають “хорошими” чи “поганими”, а просто говорять про щось важливе для людини саме у цей момент. Тож в жодному разі не сваріть і не соромте дитину за вияв тих чи інших емоцій.
Говоріть “словами сили” та відволікайте
У моменти тривожності говоріть своїм дітям якнайбільше “слів сили”: “ти молодець”, “гарно справляєшся”, “твоя підтримка для мене важлива”, “пишаюся тобою та твоєю поведінкою” тощо. Не варто також забувати й про відволікання від основної проблеми та привернення уваги дитини до чогось іншого.
Дайте їй якесь завдання, наприклад взяти в укриття пляшку або ліхтарик, покажіть їй, що у вас є план, і вона дуже важлива для його виконання, займіть її думки чимось спокійним та нейтральним. Говоріть з дитиною на рівні її очей, за необхідності присядьте, аби зустрітися поглядами, звертайтеся на імʼя — це привертає додаткову увагу.
Запобігайте паніці
Якщо дитина в ступорі та не реагує на вас, спробуйте витягнути її з цього стану дотиком, обіймами, пригостіть солодким чаєм чи улюбленою цукеркою, похитайте її, щоб включити в рух.
Ще раз наголосіть, що ви поруч, поставте кілька простих питань, відповідь на які буде “так”: “Ти мене чуєш?”, “Ти мене бачиш?”, “Відчуваєш мою руку?”, “Хочеш випити води?” тощо.
Потисніть руку дитини та запропонуйте зробити це у відповідь, подихайте разом: видих має бути вдвічі коротшим, ніж вдих.
Зробіть разом із дитиною вправу “Свічка - квіточка”: коли видихаєте, уявіть свічку, яку треба загасити подихом, а вдихаючи — квіточку, приємний аромат якої прагнете відчути. Повторюйте вправу кілька хвилин.
Допоможіть розслабитися
Якщо дитина тремтить від напруги, попросіть сильно-сильно напружити мʼязи, а потім повністю розслабити їх. Зробіть разом вправу “Штангіст”: ноги на ширині плечей, нахил вперед, міцно взяти руками уявну штангу, підняти над головою, потримати, напруживши мʼязи та затамувавши подих. Потім “впустити” штангу на підлогу, видихнути повітря та потрусити руками, як це роблять важкоатлети. Видихаючи повітря, вимовте довге “Хуууухх”.
Також можете зробити вправу “Рука”: візьміть дитину за кисть, пальцем обведіть кожний пальчик — з великого і до мізинця, ніби змальовуєте контур руки. Попросіть дитину зробити так само з вашою рукою, повторіть на іншій руці.
Будьте чесними
Не варто говорити дитині “Не хвилюйся, все добре”, адже це неправда, і вона це швидко зрозуміє. Коли тривога закінчиться, обовʼязково наголосіть на тому, що загроза минула, і тепер ви у безпеці. Це важливо для того, щоб допомогти дітям повернутися в реальність, закріпити нові способи поведінки у складній ситуації та зафіксувати у їхній свідомості, що неприємності закінчилися.
Юлія Цирук — дитячий психолог вищої категорії, фахівець з 15-річним досвідом роботи.
0 800 607 555 Інші новини
Всі новини
Всі теми
