Струс головного мозку: симптоми, лікування та наслідки

Про захворювання

Струс головного мозку — це легка форма черепно-мозкової травми, яка виникає внаслідок удару, падіння або різкого механічного впливу на голову. Під час травми відбувається тимчасове порушення функцій головного мозку без значного пошкодження його тканин.

Такий стан може виникнути як у дорослих, так і у дітей. Незважаючи на те, що струс головного мозку вважається легкою травмою, він потребує своєчасної діагностики та спостереження лікаря. Без належного лікування можливий розвиток ускладнень, зокрема тривалих головних болів, запаморочення, порушень пам’яті та концентрації уваги.

Види

Залежно від ступеня вираженості симптомів та особливостей перебігу виділяють кілька ступенів струсу головного мозку:

• Легкий ступінь

Симптоми слабко виражені та можуть зникати протягом кількох годин. Втрата свідомості зазвичай відсутня.

• Середній ступінь

Характеризується більш вираженим головним болем, нудотою, слабкістю, короткочасною дезорієнтацією або втратою свідомості.

• Тяжкий ступінь

Супроводжується тривалою втратою свідомості, порушенням пам’яті, блюванням та вираженими неврологічними симптомами. Потребує невідкладної медичної допомоги.

Симптоми

Ознаки струсу головного мозку можуть з’являтися одразу після травми або через кілька годин.

Найпоширеніші симптоми:

• головний біль;
• запаморочення;
• нудота або блювання;
• шум у вухах;
• слабкість та сонливість;
• порушення координації;
• короткочасна втрата свідомості;
• погіршення пам’яті;
• труднощі з концентрацією уваги;
• підвищена чутливість до світла та звуків;
• емоційна нестабільність.

У дітей симптоми можуть проявлятися плачем, відмовою від їжі, сонливістю або неспокійною поведінкою.

Причини

Основною причиною струсу головного мозку є травма голови. Найчастіше це відбувається внаслідок:

• падіння;
• дорожньо-транспортних пригод;
• спортивних травм;
• ударів по голові;
• побутових травм;
• виробничих травм;
• активних ігор у дітей.

Ризик отримання струсу підвищується під час занять контактними видами спорту, катання на велосипеді або роликах без захисного шолома.

Діагностика

Для встановлення діагнозу лікар проводить огляд пацієнта, оцінює неврологічний стан та уточнює обставини травми.

Діагностика може включати:

• консультацію невролога;
• оцінку координації та рефлексів;
• перевірку пам’яті та концентрації уваги;
• комп’ютерну томографію (КТ);
• магнітно-резонансну томографію (МРТ);
• рентгенографію при підозрі на переломи кісток черепа.

Інструментальні методи дослідження допомагають виключити більш серйозні ушкодження головного мозку.

Лікування

Лікування струсу головного мозку залежить від тяжкості травми та загального стану пацієнта.

Основні рекомендації включають:

• фізичний та емоційний спокій;
• обмеження використання гаджетів і перегляду телевізора;
• достатній сон та відпочинок;
• контроль лікаря;
• медикаментозне лікування для зменшення болю, нудоти та запаморочення.

У період відновлення важливо уникати фізичних навантажень, вживання алкоголю та повторних травм голови. У більшості випадків повне одужання настає протягом кількох тижнів.

Профілактика

Для зниження ризику струсу головного мозку рекомендується:

• використовувати захисний шолом під час спорту та їзди на велосипеді;
• пристібатися ременем безпеки в автомобілі;
• дотримуватися правил техніки безпеки на роботі;
• уникати травмонебезпечних ситуацій;
• створювати безпечні умови для дітей вдома;
• своєчасно звертатися до лікаря після травм голови.

При появі симптомів струсу головного мозку важливо не займатися самолікуванням та отримати консультацію спеціаліста.