Тестування аутизму за методикою ADOS-2 (дітям)
Аутизм — це захворювання, яке виявляється у порушеннях соціальної адаптації, мовних навичок та психічного розвитку. Дослідження цієї патології — складний та багатоступінчастий процес. Багато батьків думають, що не існує методики, яка може достовірно діагностувати аутизм.
ADOS — це сучасний діагностичний інструмент, за допомогою якого можна поставити або спростувати діагноз навіть при найменших підозрах на наявність аутистичних рис.
Протокол спостереження ADOS відрізняється високою інформативністю та визнаний кращим у світі методом, що використовується для діагностики наявності та ступеня вираженості аутизму. Діагностику аутизму ADOS проводять тим дітям, у яких підозрюється наявність будь-яких порушень психічного розвитку.
Читати докладнішеПро методику ADOS
Що таке ADOS
Методика ADOS — це структуроване обстеження, в процесі якого визначаються:
- навички комунікації та взаємодії;
- ігрові навички;
- особливості поведінки.
Переваги методики
Перевага методики діагностики аутизму ADOS в тому, що її можна використовувати незалежно від віку дитини (дорослого) та ступеня володіння мовою. Існує 4 модулі ADOS, використовуваних в залежності від того, наскільки добре говорить дитина:
- за відсутності мови
- якщо у розмові присутні невеликі конструкції
- добре розмовляючі діти
- підлітки та дорослі з розвиненою мовою
Дана методика успішно використовується для діагностики аутизму у всьому світі, оскільки ADOS — це шкала спостереження, що базується на імітації соціальних ситуацій і реакцій на них у дітей.
Як проходить діагностика
Умови тестування
Методика ADOS може застосовуватися у дітей, які досягли віку 1 рік і мають навички самостійного ходіння.
Обстеження дитини проходитиме в присутності батьків, але вони не повинні жодним чином ініціювати спілкування, привертати до себе увагу.
Для проведення тестування використовуються спеціальні іграшки та дидактичні матеріали, які найяскравіше відображають навички соціальної взаємодії дитини.
Спеціаліст попередньо готує провокуючі ситуації, в яких норматипічна дитина поведеться звичайним чином, а дитина з розладами аутистичного спектру — по-іншому.
Ігри та ситуації
Діагностика ADOS наявності та ступеня вираженості аутизму проходить у кабінеті психолога і триває 1.5 години. За цю годину фахівець пропонує дитині емоційні ігри та ситуації, які не можуть залишити байдужим:
- реакція на посмішку та погляд дорослого;
- вільна гра — фахівець дає дитині можливість самостійно вибрати заняття і включається до нього;
- перевірка реакції на власне ім'я;
- перевірка загальної реакції на те, що відбувається у кімнаті;
- психолог надуває мильні бульбашки — це гра, яку люблять всі діти, у якийсь момент він припиняє це робити, а дитина в нормі повинна попросити продовжити дію;
- передбачення стандартних дій — фахівець припиняє на «півкроку» не доробляючи будь-яку дію, дитина повинна її продовжити;
- стандартні дії з іграшками, використання їх за призначенням повністю, а не частинами (наприклад, розглядання коліщаток що крутяться);
- гра «день народження ляльки» — можливість перевірити наслідування та вміння «правильно» грати, розвивати сюжет, здійснювати звичайні дії;
- «oбід» — коли дитині пропонується кілька улюблених ласощів на вибір.
Якщо дитина не розмовляє, то психолог ініціює взаємодію за допомогою гри і робить висновки виходячи з її залученості.
Протягом усієї години інший фахівець фіксує те, що відбувається. На підставі спостережень за поведінкою дитини, його реакціями, соціальною взаємодією відбувається оцінка, і робляться висновки.
Результати тестування
вміння підтримувати діалог;
гра уявними предметами;
спектр інтересів дитини;
мовні навички, вміння складати речення, наявність ехолалій, інтонація досліджуваного;
чи прагне дитина привернути увагу, розділити з дорослим свої відкриття та знахідки;
вказівний жест, використання жестикуляції у спілкуванні, стереотипні дії та фрази;
вміння брати участь у спільній діяльності, ініціювати її;
реакція на власне ім'я, осознаний погляд у очі, міміка та емоційність;
різноманітність інтересів, вміння розвивати ігровий сюжет, а не просто маніпулювати предметами;
наявність нападів агресії або істерик у разі, якщо дитина не отримує бажаного;
самостимулюючі дії: кружляння, мількання рук перед очима і т.д.