Заняття з нейрокорекції
Попіклуйтесь про правильний розвиток вашої дитини!
Як допомагає дитині нейрокорекція?
загальна моторна невправність;
гіпер- або гіпотонус;
труднощі з письмом та читанням;
імпульсивність, дратівливість, конфліктність;
швидка втомлюваність;
нездатність описати картинку;
неуважність, погане пам'ятовування;
рухова загальмованість;
труднощі в емоційно-вольовій сфері;
труднощі з формуванням мовних процесів;
травми голови (пологові або післяпологові);
нездатність скопіювати малюнок або зобразити фігуру;
мінімальна мозкова дисфункція (ММД), синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), затримка психічного розвитку (ЗПР), затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР).
Які методи використовуються?
Нейропсихологічні методи – це найважливіші інструменти визначення тонких порушень гнозису, праксису, мови та інших вищих функцій психіки. Крім того, вони дозволяють досить точно з'ясувати зв'язок цих розладів із конкретними ділянками кори головного мозку.
Вправи з нейрокорекції спрямовані на розвиток у дітей можливостей довільно планувати, регулювати та контролювати свої дії. Також вони дозволяють покращити концентрацію та розподіл уваги. Вони рекомендовані дітям, які схильні до імпульсивних, випадкових реакцій, зазнають труднощів у засвоєнні інструкцій та правил, часто відволікаються і не утримують увагу, «застрягають» і не можуть переключитися з неправильного способу виконання завдання на правильний.
Один із важливих способів боротьби з такими проблемами – розвиток у дитини мовної регуляції своїх дій. За допомогою промовляння вголос діти краще справляються з імпульсивністю, утримують завдання, легше помічають та контролюють свої помилки. У більшість наших вправ включений елемент мовного регулювання своїх дій.
Кожна вправа побудована у вигляді гри та розрахована на те, щоб викликати інтерес у дитини. Не слід надто перевантажувати дитину вправами. Це може викликати в нього протестну реакцію та небажання продовжувати займатися. Краще комбінувати по кілька вправ у 15-20 хвилинному занятті, своєчасно перемикаючи дитину з одного завдання на інше, чергуючи рухливі та «сидячі» ігри.
Також важливо починати з рівня, доступного дитині, щоб у нього не було відчуття, що вона в принципі не може цього впоратися. Наші вправи побудовані таким чином, щоб можна було починати з чогось простого, поступово переходячи до складнішого.