Бульозна кератопатія: симптоми, причини, діагностика і лікування

Про захворювання

Бульозна кератопатія — це захворювання рогівки, яке виникає через порушення роботи її ендотеліального шару. Ендотеліальні клітини допомагають підтримувати нормальний водний баланс рогівки та забезпечують її прозорість. Якщо їхня кількість або функція значно знижуються, рідина накопичується в тканинах рогівки, спричиняючи її набряк.

Унаслідок набряку на поверхні рогівки можуть формуватися пухирці, або булли, наповнені рідиною. Саме тому захворювання отримало назву «бульозна кератопатія».

На ранніх етапах патологія може проявлятися лише затуманенням зору або дискомфортом в очах. У міру прогресування можуть з'являтися біль, світлобоязнь, сльозотеча та відчуття стороннього тіла. Якщо пухирці розриваються, на поверхні рогівки утворюються ерозії, що підвищує ризик інфікування та розвитку виразки рогівки.

Бульозна кератопатія потребує спостереження офтальмолога, оскільки захворювання може поступово погіршувати зір і в окремих випадках потребувати хірургічного лікування.

Види

Бульозну кератопатію можна класифікувати залежно від причини її виникнення.

• Первинна бульозна кератопатія пов'язана з первинним ураженням ендотелію рогівки. Однією з причин може бути дистрофія Фукса — захворювання, при якому ендотеліальні клітини поступово втрачають здатність нормально виконувати свою функцію.
• Вторинна бульозна кератопатія розвивається внаслідок інших захворювань, травм або оперативних втручань на оці. Зокрема, вона може виникнути після операцій на передньому відділі ока, при глаукомі, після травми рогівки або внаслідок інших факторів, що пошкоджують ендотелій.

За вираженістю проявів стан також може відрізнятися: від початкового набряку рогівки до утворення численних пухирців, стійкого помутніння та значного погіршення зору.

Симптоми

Прояви бульозної кератопатії залежать від ступеня ураження рогівки. Найчастіше пацієнти скаржаться на:

• зниження гостроти або затуманення зору;
• відчуття стороннього тіла або «піску» в очах;
• біль або різь в оці;
• підвищену чутливість до світла;
• сльозотечу;
• почервоніння очей;
• відчуття печіння та дискомфорту;
• появу відблисків і погіршення контрастності зображення.

Характерною особливістю може бути посилення симптомів після пробудження. Під час сну очі залишаються закритими, через що випаровування слізної рідини з поверхні рогівки зменшується і набряк може посилюватися.

Якщо бульбашки на поверхні рогівки розриваються, біль і відчуття стороннього тіла можуть стати значно сильнішими. Пошкоджений епітелій також стає більш вразливим до інфекції.

При появі болю, різкого погіршення зору, вираженої світлобоязні або почервоніння ока необхідно якнайшвидше звернутися до офтальмолога.

Причини

Основною причиною бульозної кератопатії є порушення роботи ендотелію рогівки. До факторів, які можуть призводити до його пошкодження або втрати функції, належать:

• дистрофія Фукса та інші захворювання ендотелію;
• оперативні втручання на оці, зокрема операції з приводу катаракти;
• травми рогівки;
• глаукома та підвищений внутрішньоочний тиск;
• запальні захворювання очей;
• перенесені інфекції або інші патологічні процеси рогівки;
• тривале або неправильне використання контактних лінз;
• вікові зміни ендотеліальних клітин;
• деякі вроджені або спадкові захворювання рогівки.

У частині випадків бульозна кератопатія може розвиватися через поєднання декількох факторів. Тому для вибору правильної тактики лікування важливо не лише оцінити стан рогівки, а й встановити причину її пошкодження.

Діагностика

Діагностика бульозної кератопатії проводиться лікарем-офтальмологом. Під час консультації спеціаліст оцінює скарги пацієнта, історію захворювання, перенесені операції та травми ока, а також результати попередніх обстежень.

Основним методом огляду є біомікроскопія на щілинній лампі. Вона дозволяє детально оцінити стан рогівки, виявити її набряк, пухирці, помутніння та пошкодження поверхневого шару.

Залежно від ситуації лікар може призначити:

• перевірку гостроти зору;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• пахіметрію — вимірювання товщини рогівки;
• дослідження ендотеліальних клітин рогівки;
• оптичну когерентну томографію;
• фарбування рогівки флуоресцеїном для виявлення ерозій та інших пошкоджень її поверхні.

Додаткові дослідження допомагають визначити ступінь ураження рогівки та відрізнити бульозну кератопатію від інших захворювань із подібними симптомами.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини захворювання, стану рогівки, вираженості симптомів і ступеня порушення зору. На початкових етапах може застосовуватися консервативне лікування, спрямоване на зменшення набряку, захист поверхні рогівки та полегшення симптомів.

Лікар може призначити:

• зволожувальні очні краплі;
• гіпертонічні розчини або мазі, які допомагають зменшити набряк рогівки;
• препарати для контролю внутрішньоочного тиску за наявності відповідних показань;
• лікування вторинної інфекції, якщо вона виникла;
• лікувальні м'які контактні лінзи в окремих випадках для захисту поверхні рогівки та зменшення болю.

Самостійно підбирати очні краплі при бульозній кератопатії не рекомендується. Тактика лікування має визначатися офтальмологом після обстеження.

Якщо консервативна терапія не дозволяє контролювати захворювання або зір суттєво погіршений через незворотні зміни рогівки, може розглядатися хірургічне лікування.

У сучасній офтальмології залежно від стану рогівки можуть застосовуватися різні види кератопластики — операції із заміни пошкоджених шарів рогівки або всієї її товщини. Вибір конкретного методу залежить від того, які саме структури рогівки пошкоджені та наскільки збережені її здорові шари.

Важливо пам'ятати: чим раніше виявлено захворювання, тим більше можливостей для контролю його перебігу та збереження функції рогівки.

Профілактика

Специфічної профілактики бульозної кератопатії не існує, однак можна зменшити ризик пошкодження рогівки та своєчасно виявити захворювання.

Для цього рекомендується:

• регулярно проходити профілактичні огляди в офтальмолога;
• контролювати внутрішньоочний тиск;
• своєчасно лікувати захворювання рогівки та інші офтальмологічні патології;
• дотримуватися рекомендацій лікаря після операцій на очах;
• правильно користуватися контактними лінзами та не перевищувати рекомендований термін їх носіння;
• не використовувати очні краплі без призначення спеціаліста;
• захищати очі від травм та агресивного впливу навколишнього середовища;
• звертатися до офтальмолога при появі болю, світлобоязні, затуманення зору або інших незвичних симптомів.

Якщо у вас уже діагностовано захворювання рогівки або в минулому були операції чи травми ока, регулярне офтальмологічне спостереження допоможе своєчасно виявити зміни ендотелію та розпочати необхідне лікування.