Дакріоаденіт: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Дакріоаденіт — це запалення слізної залози, яка розташована у верхньозовнішній частині очниці та відповідає за вироблення слізної рідини. Захворювання може мати гострий або хронічний перебіг і виникати як самостійний патологічний процес або як ускладнення інфекційних та системних захворювань.

Гострий дакріоаденіт зазвичай розвивається раптово та супроводжується болем, набряком і почервонінням у ділянці верхньої повіки. Хронічна форма може розвиватися поступово та проявлятися тривалим збільшенням слізної залози, відчуттям дискомфорту або змінами положення очного яблука.

За появи болю, вираженого набряку в ділянці ока, підвищення температури або порушення зору необхідно звернутися до лікаря-офтальмолога. Самостійне лікування може бути неефективним, оскільки тактика терапії залежить від причини запалення.

Види

За характером перебігу виділяють два основні види дакріоаденіту:

• Гострий дакріоаденіт. Розвивається швидко, часто на тлі вірусної або бактеріальної інфекції. Характерними є біль, виражений набряк, почервоніння та болючість у ділянці слізної залози. У деяких випадках підвищується температура тіла та збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.
• Хронічний дакріоаденіт. Характеризується тривалим перебігом і поступовим збільшенням слізної залози. Біль може бути відсутнім або незначним. Хронічне запалення нерідко пов'язане із системними запальними, аутоімунними або іншими захворюваннями.

Також дакріоаденіт класифікують за причиною виникнення — на інфекційний та неінфекційний.

Симптоми

Прояви дакріоаденіту залежать від форми захворювання та його причини. Найбільш характерними симптомами є:

• набряк верхньої повіки, переважно у її зовнішній частині;
• почервоніння шкіри та тканин навколо ока;
• біль або болючість при дотику в ділянці слізної залози;
• відчуття тиску або дискомфорту в області ока;
• підвищена або, навпаки, знижена сльозопродукція;
• сухість і подразнення очей;
• зміна форми очної щілини через набряк повіки;
• у разі вираженого запалення — обмеження рухливості очного яблука;
• двоїння в очах або зміщення очного яблука у тяжчих випадках;
• підвищення температури тіла, слабкість, головний біль;
• збільшення та болючість прилеглих лімфатичних вузлів.

При появі різкого погіршення зору, сильного болю, швидкого збільшення набряку, вираженої температури або порушення рухливості очного яблука необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.

Причини

Дакріоаденіт може виникати з різних причин. Найчастіше гостре запалення пов'язане з інфекційними захворюваннями.

Серед можливих причин:

• вірусні інфекції — зокрема епідемічний паротит, грип, інфекційний мононуклеоз, герпесвірусні інфекції та деякі інші вірусні захворювання;
• бактеріальні інфекції — можуть спричиняти гостре запалення слізної залози;
• рідше грибкові або інші інфекції, особливо у людей зі зниженим імунним захистом;
• аутоімунні та системні захворювання, зокрема синдром Шегрена та саркоїдоз;
• інші хронічні запальні захворювання;
• у рідкісних випадках — специфічні інфекції або новоутворення, які можуть імітувати хронічний дакріоаденіт.

Іноді точну причину запалення вдається встановити лише після комплексного обстеження. Саме тому при тривалому або повторному перебігу захворювання важливо не обмежуватися симптоматичним лікуванням, а визначити основну причину патологічного процесу.

Діагностика

Діагностикою дакріоаденіту займається лікар-офтальмолог. Обстеження починається зі збору анамнезу та огляду очей і прилеглих тканин. Лікар оцінює локалізацію набряку, наявність почервоніння та болючості, стан кон'юнктиви, рухливість очного яблука та гостроту зору.

Залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватися:

• візометрія — перевірка гостроти зору;
• біомікроскопія ока;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• лабораторні аналізи для виявлення ознак інфекційного або системного запалення;
• ультразвукове дослідження;
• комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія орбіти;
• додаткові дослідження для виявлення аутоімунних або системних захворювань;
• біопсія слізної залози — у вибраних випадках, особливо при тривалому збільшенні залози або необхідності виключити новоутворення.

Важливо відрізнити дакріоаденіт від інших захворювань, які можуть спричиняти набряк і біль в області ока, зокрема дакріоциститу, орбітального целюліту, запальних захворювань орбіти та новоутворень.

Лікування

Тактика лікування залежить від форми дакріоаденіту та причини, яка його спричинила.

При бактеріальному запаленні лікар може призначити антибактеріальну терапію. Вибір препарату, його дозування та тривалість лікування визначаються індивідуально.

При вірусному дакріоаденіті основна увага приділяється лікуванню основної інфекції та полегшенню симптомів. За необхідності лікар може призначити знеболювальні або протизапальні препарати.

При хронічному дакріоаденіті важливо встановити та лікувати основне захворювання. Якщо запалення пов'язане із системним або аутоімунним процесом, пацієнту можуть знадобитися консультації інших спеціалістів.

За утворення абсцесу слізної залози може знадобитися хірургічне втручання — розкриття та дренування гнійного вогнища.

Не рекомендується самостійно використовувати антибіотичні, гормональні або інші лікувальні краплі без огляду офтальмолога. Неправильно підібрана терапія може замаскувати симптоми та ускладнити подальшу діагностику.

Профілактика

Специфічної профілактики дакріоаденіту не існує, однак знизити ризик його розвитку допомагають загальні заходи:

• своєчасне лікування інфекційних захворювань;
• дотримання правил особистої гігієни;
• уникнення контакту з людьми, які мають гострі інфекційні захворювання;
• вакцинація відповідно до рекомендованого календаря щеплень;
• контроль перебігу хронічних та системних захворювань;
• своєчасне звернення до офтальмолога при появі набряку, болю або почервоніння в області ока;
• відмова від самолікування, особливо із застосуванням антибіотиків або гормональних препаратів.

Дакріоаденіт у більшості випадків добре піддається лікуванню за умови своєчасного встановлення причини та правильно підібраної терапії. При появі характерних симптомів рекомендується звернутися до офтальмолога для огляду та визначення подальшої тактики.