Деформація очної ямки: причини, симптоми та лікування

Про захворювання

Очна ямка, або орбіта, — це кісткова порожнина в черепі, у якій розташоване очне яблуко, а також окорухові м’язи, зорова нервова структура, кровоносні судини, слізна залоза, жирова та сполучна тканина.

Деформація очної ямки — це зміна її форми, розмірів або положення окремих структур. Унаслідок цього може змінюватися положення очного яблука, його рухливість та зовнішня симетрія обличчя.

Деформація може бути вродженою або набутою. Найчастіше вона виникає після травм обличчя та переломів стінок орбіти, але також може бути наслідком хірургічних втручань, запальних захворювань, пухлинних процесів або особливостей розвитку кісток обличчя.

Залежно від причини та характеру змін деформація може бути практично непомітною або призводити до вираженої асиметрії, зміщення очного яблука, двоїння в очах та інших порушень.

Важливо розуміти, що деформація орбіти не завжди супроводжується болем. Іноді людина звертає увагу лише на зміну положення ока або асиметрію обличчя.

Види

Деформації очної ямки можна класифікувати за походженням, характером змін та їхньою локалізацією:

• Вроджені деформації - формуються під час розвитку кісток черепа та обличчя. Вони можуть бути ізольованими або виникати на тлі певних вроджених синдромів. До таких змін можуть належати особливості розміру та форми орбіт, зміна відстані між ними або асиметрія правої та лівої очної ямки.
• Набуті деформації - виникають протягом життя. Найпоширенішою причиною є травма. Зокрема, після переломів стінок орбіти може змінитися її об’єм. Це здатне призвести до зміщення очного яблука назад — енофтальму, або, навпаки, до його випинання — екзофтальму.
• Посттравматичні деформації - можуть виникати після переломів орбіти, виличної кістки, верхньої щелепи та інших структур середньої зони обличчя. Іноді зміни стають помітними не одразу після травми, а після того, як спадає набряк і завершуються процеси загоєння.
• Післяопераційні деформації - можуть бути пов’язані з перенесеними операціями на орбіті, навколишніх кістках або м’яких тканинах. У деяких випадках потрібна повторна реконструкція для відновлення анатомічної форми та функції.
• Деформації, пов’язані із захворюваннями - зміни форми або положення структур орбіти можуть виникати при пухлинах, запальних процесах, захворюваннях щитоподібної залози, інфекціях та інших патологічних станах.

Симптоми

Прояви деформації залежать від її причини, вираженості та того, які саме структури орбіти були пошкоджені або зміщені.

Найпоширенішими симптомами можуть бути:

• асиметрія очей або обличчя;
• зміна положення очного яблука;
• западання ока — енофтальм;
• випинання ока — екзофтальм;
• двоїння в очах;
• обмеження рухливості очного яблука;
• біль або дискомфорт у ділянці орбіти;
• набряк повік;
• порушення чутливості шкіри навколо ока;
• відчуття тиску в ділянці очної ямки;
• зміна форми повік;
• погіршення зору.

Після травми можуть також виникати синці навколо очей, крововиливи, набряк та біль.

Погіршення зору, виражений біль, різке випинання або западання ока, двоїння чи значне обмеження рухів очного яблука потребують якнайшвидшого звернення до лікаря.

Причини

Причини деформації очної ямки можуть бути різними. Найчастіше це:

• Травми - удари, падіння, спортивні травми, дорожньо-транспортні пригоди та інші механічні пошкодження можуть призводити до переломів стінок орбіти та зміщення її структур.
• Переломи орбіти - пошкодження нижньої, медіальної, латеральної або верхньої стінки очної ямки може змінювати її об’єм та анатомічну форму.
• Вроджені особливості - асиметрія або незвична форма орбіт може бути пов’язана з особливостями розвитку кісток черепа та обличчя.
• Пухлинні процеси - утворення в ділянці орбіти можуть зміщувати очне яблуко та навколишні тканини або спричиняти зміни кісткових структур.
• Запальні та інфекційні захворювання - запалення тканин орбіти може спричиняти набряк, зміщення очного яблука та порушення його рухливості.
• Захворювання щитоподібної залози - деякі ендокринні порушення можуть впливати на м’язи та жирову тканину орбіти, що іноді призводить до випинання очей.
• Попередні операції - хірургічні втручання в ділянці орбіти та середньої зони обличчя в окремих випадках можуть змінити анатомічні співвідношення структур.

Діагностика

Діагностика деформації очної ямки починається з консультації лікаря. Спеціаліст оцінює скарги пацієнта, обставини виникнення змін, наявність травм або перенесених операцій.

Під час огляду можуть оцінюватися:

• гострота зору;
• положення та симетрія очей;
• рухливість очного яблука;
• наявність двоїння;
• стан повік і навколишніх тканин;
• чутливість шкіри;
• реакція зіниць;
• стан переднього відділу ока та очного дна;
• внутрішньоочний тиск;
• ступінь зміщення очного яблука.

Для детальної оцінки кісткових структур та м’яких тканин застосовують методи візуалізації.

• Комп’ютерна томографія (КТ) орбіт особливо важлива при підозрі на переломи, зміщення кісткових фрагментів та зміну об’єму очної ямки.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) може використовуватися для детальної оцінки м’яких тканин, окорухових м’язів, зорового нерва, слізної залози та патологічних утворень.

За потреби лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема лабораторні аналізи або консультації інших спеціалістів.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини деформації, її вираженості, давності та наявності функціональних порушень.

Якщо зміни незначні, не прогресують і не впливають на зір чи рухливість очного яблука, лікар може рекомендувати спостереження та регулярний контроль.

При запальних або інфекційних захворюваннях основне лікування спрямоване на усунення причини патологічного процесу. Медикаментозна терапія підбирається індивідуально.

При травматичних пошкодженнях невеликі переломи в окремих випадках можуть лікуватися консервативно. Якщо ж деформація значна, є виражене зміщення очного яблука, стійке двоїння, защемлення тканин або порушення функції, може знадобитися хірургічна реконструкція орбіти.

Під час операції лікар може відновлювати форму та об’єм очної ямки, коригувати положення її стінок і вивільняти тканини, які опинилися в зоні перелому або деформації. Для реконструкції можуть використовуватися спеціальні імпланти та інші матеріали, вибір яких залежить від конкретної ситуації.

При пухлинних процесах лікування визначається типом, локалізацією та поширенням утворення.

Основною метою лікування є не лише покращення зовнішньої симетрії, а й відновлення функції ока, його правильного положення та захисту зору.

Профілактика

Не всі види деформації очної ямки можна попередити, особливо якщо вони пов’язані з вродженими особливостями або захворюваннями. Водночас ризик травматичних пошкоджень можна зменшити.

Для цього рекомендується:

• використовувати захисні окуляри під час занять травмонебезпечними видами спорту;
• дотримуватися правил безпеки під час роботи з інструментами та механізмами;
• використовувати ремені безпеки в автомобілі;
• своєчасно лікувати захворювання очей, носа та навколоносових пазух;
• не ігнорувати зміни положення очного яблука або появу асиметрії;
• після травми своєчасно проходити огляд офтальмолога та, за необхідності, обстеження орбіт.

Особливо важливо звернутися до лікаря після травми, якщо з’явилися двоїння в очах, погіршення зору, біль під час руху очей, виражений набряк, западання або випинання очного яблука.

Своєчасна діагностика дозволяє визначити характер пошкодження та підібрати оптимальну тактику лікування.