Енофтальм: причини, симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Енофтальм — це патологічний стан, за якого очне яблуко зміщується назад, глибше в межах очної ямки — орбіти. Внаслідок цього одне або обидва ока можуть виглядати «запалими» або розташованими глибше, ніж зазвичай.

Енофтальм не завжди є самостійною патологією. Найчастіше він виникає як наслідок травм орбіти, змін її кісткових структур або зменшення об'єму тканин, які оточують очне яблуко.

Вираженість енофтальма може бути різною. У деяких випадках зміна положення ока помітна переважно під час огляду, а іноді вона супроводжується порушеннями рухливості очного яблука, двоїнням або змінами зору.

Особливо важливо звернутися до офтальмолога, якщо западання ока з'явилося раптово, після травми або поступово прогресує.

Види

Енофтальм можна класифікувати залежно від причини та часу виникнення.

• Вроджений енофтальм може бути пов'язаний з особливостями розвитку орбіти або зменшеним розміром очного яблука, наприклад при мікрофтальмі.
• Набутий енофтальм розвивається протягом життя. Найчастіше його причиною є травми, атрофія жирової клітковини орбіти, запальні процеси або інші патологічні зміни.

За характером розвитку розрізняють:

• ранній енофтальм — виникає невдовзі після травми або іншого пошкодження орбіти;
• пізній енофтальм — формується поступово, зокрема через атрофію або рубцеві зміни тканин;
• псевдоенофтальм — стан, за якого очне яблуко фактично не зміщується назад, але через особливості будови або зміни навколишніх тканин створюється враження його западання.

Енофтальм також може бути однобічним або двобічним. Однобічне западання зазвичай помітніше через асиметрію очей.

Симптоми

Основною ознакою енофтальма є помітне западання очного яблука в орбіту. Воно може супроводжуватися іншими симптомами, залежно від причини та ступеня змін. Можливі:

• асиметрія очей;
• звуження очної щілини;
• зміна положення верхньої або нижньої повіки;
• відчуття, що одне око стало «меншим» або глибше розташованим;
• обмеження рухливості очного яблука;
• двоїння в очах;
• зниження гостроти зору;
• зміни поля зору;
• дискомфорт або біль в ділянці орбіти, особливо після травми.

При цьому енофтальм не обов'язково супроводжується порушенням зору. У деяких людей основною проблемою є саме зміна зовнішнього вигляду та асиметрія обличчя.

Якщо западання очного яблука виникло після травми, навіть за відсутності виражених скарг, необхідний огляд офтальмолога.

Причини

Причини енофтальма різноманітні. Основний механізм може бути пов'язаний зі збільшенням об'єму орбіти, зменшенням об'єму тканин навколо очного яблука або змінами самого очного яблука.

Травми орбіти

Одна з найпоширеніших причин — переломи кісток очниці, особливо нижньої або медіальної стінки. Після травми частина жирової клітковини та інших тканин може зміщуватися в сусідні пазухи, через що очне яблуко переміщується назад.

Іноді енофтальм стає помітним не одразу, а через деякий час після травми, коли зменшується набряк і розсмоктуються крововиливи.

Атрофія тканин орбіти

Зменшення об'єму жирової клітковини навколо очного яблука також може призводити до його западання. Такі зміни можуть виникати з віком, після запальних процесів, травм або інших патологічних станів.

Запальні та рубцеві зміни

Перенесені запальні процеси в ділянці орбіти можуть призводити до фіброзних і атрофічних змін тканин, що впливають на положення очного яблука.

Зменшення об'єму самого очного яблука

У деяких випадках причиною може бути зменшення розмірів очного яблука, зокрема при мікрофтальмі або виражених патологічних змінах очних структур.

Інші причини

Рідше енофтальм може бути пов'язаний із захворюваннями навколоносових пазух, порушеннями нервової регуляції, післяопераційними змінами або іншими захворюваннями орбіти.

Самостійно визначити причину западання ока за зовнішнім виглядом неможливо. Для цього необхідне офтальмологічне обстеження.

Діагностика

Діагностика енофтальма починається з консультації офтальмолога. Лікар оцінює положення очей, симетрію обличчя, рухливість очних яблук і стан навколишніх тканин, а також уточнює, коли виникли зміни та чи були травми або операції.

Для уточнення діагнозу можуть застосовуватися:

• візометрія — визначення гостроти зору;
• офтальмологічний огляд — оцінка стану очей та їхніх структур;
• екзофтальмометрія — вимірювання положення очного яблука в орбіті та визначення асиметрії;
• дослідження рухливості очей — особливо важливе при двоїнні або підозрі на пошкодження окорухових м'язів;
• комп'ютерна томографія (КТ) орбіт — один із ключових методів для оцінки кісткових структур, переломів, зміщення тканин та анатомії орбіти;
• ультразвукове дослідження — може застосовуватися для додаткової оцінки очного яблука та орбітальних тканин.

У деяких випадках лікар може призначити додаткові дослідження, якщо є підозра на захворювання пазух, запальний процес, пухлинні або системні патології.

Важливо відрізнити справжній енофтальм від псевдоенофтальма, оскільки тактика подальшого обстеження та лікування залежить від причини.

Лікування

Тактика лікування енофтальма залежить насамперед від його причини, вираженості та впливу на зір і функцію очей.

Якщо западання виникло внаслідок гострої травми, спочатку лікар оцінює стан орбіти, очного яблука та прилеглих структур. При незначних змінах і відсутності функціональних порушень може бути рекомендоване спостереження.

При вираженому посттравматичному енофтальмі може знадобитися хірургічна корекція. Мета такого лікування — відновити анатомічний об'єм орбіти та правильне положення очного яблука.

Залежно від ситуації можуть застосовуватися реконструктивні операції на стінках орбіти, встановлення спеціальних імплантатів або відновлення об'єму м'яких тканин.

Якщо причиною є атрофія жирової клітковини, для корекції об'єму можуть використовуватися методи трансплантації власної жирової тканини або спеціальні імплантаційні матеріали.

При енофтальмі, пов'язаному із захворюваннями пазух, запальними процесами чи іншими патологіями, насамперед необхідно лікувати основну причину.

Важливо: не існує універсальних крапель або домашніх методів, які можуть повернути очне яблуко в нормальне положення. Схему лікування визначає лікар після встановлення причини енофтальма.

Профілактика

Специфічної профілактики енофтальма не існує, оскільки його можуть спричиняти різні захворювання та травми.

Знизити ризик розвитку патологічного западання очного яблука допомагають:

• використання захисних окулярів під час роботи з інструментами, на виробництві та під час занять травмонебезпечними видами спорту;
• своєчасне звернення до лікаря після травм обличчя та очей;
• повноцінне обстеження при переломах орбіти;
• своєчасне лікування запальних захворювань очей та орбіти;
• контроль захворювань навколоносових пазух;
• регулярні профілактичні огляди офтальмолога.

Якщо ви помітили, що одне око стало виглядати більш запалим, змінилося його положення або з'явилися двоїння, біль чи порушення зору, не варто відкладати консультацію офтальмолога. Енофтальм може бути наслідком травми або іншого захворювання, тому важливо встановити його причину та своєчасно визначити тактику лікування.