Епісклерит: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Епісклерит — це запальне захворювання епісклери — тонкого шару сполучної тканини, розташованого між кон'юнктивою та склерою ока. Саме в епісклері проходить велика кількість кровоносних судин, тому при розвитку запалення на білку ока з'являється помітна ділянка почервоніння.

Епісклерит зазвичай має доброякісний перебіг і не становить загрози для зору. Захворювання часто виникає раптово та в багатьох випадках минає самостійно. Водночас епісклерит може повторюватися, а іноді бути пов'язаним із системними запальними або аутоімунними захворюваннями.

Зовні епісклерит може нагадувати кон'юнктивіт, однак ці стани мають відмінності. При епісклериті почервоніння зазвичай локалізоване на певній ділянці ока, виділення відсутні або мінімальні, а дискомфорт зазвичай помірний. Сильний біль, виражена світлобоязнь або погіршення зору можуть свідчити про інше захворювання, зокрема склерит, і потребують якнайшвидшого огляду офтальмолога.

Види

Залежно від характеру та поширеності запального процесу виділяють кілька форм епісклериту.

• Дифузний епісклерит — найпоширеніший варіант. Запалення охоплює певну ділянку епісклери або поширюється на значнішу її площу. Око при цьому стає червоним, а пацієнт може відчувати дискомфорт, подразнення або легкий біль.
• Вузликовий епісклерит характеризується появою локального запального вузлика. Він може бути дещо піднятим над поверхнею ока, мати червоний або червоно-фіолетовий відтінок і спричиняти більш виражений локальний дискомфорт.

Також описують секторальну форму, коли почервоніння займає обмежену частину очного яблука, та мігруючу форму, за якої ділянки почервоніння можуть з'являтися в різних місцях і зникати без формування постійного ураження.

Симптоми

Основною ознакою епісклериту є раптове почервоніння ока. Воно може бути локальним — у вигляді окремої червоної ділянки — або більш поширеним.

До інших можливих симптомів належать:

• легкий або помірний біль чи дискомфорт в оці;
• відчуття стороннього тіла або піску;
• подразнення ока;
• підвищена сльозотеча;
• помірна чутливість до світла;
• болючість при дотику до ділянки запалення;
• дискомфорт під час руху очима в окремих випадках.

Зазвичай гострота зору при неускладненому епісклериті не погіршується. Також для захворювання не характерні гнійні виділення з ока.

Важливо звернутися до офтальмолога, якщо почервоніння супроводжується сильним болем, вираженою світлобоязню, погіршенням зору, значним набряком або травмою ока. Такі симптоми можуть вказувати на інше, серйозніше захворювання.

Причини

У багатьох випадках встановити точну причину епісклериту не вдається. Такий епісклерит називають ідіопатичним.

Водночас запалення може виникати на тлі різних станів і захворювань. Серед можливих причин та факторів, що можуть бути пов'язані з епісклеритом:

• системні аутоімунні та ревматичні захворювання;
• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак;
• серонегативні спондилоартропатії;
• хвороба Крона та виразковий коліт;
• подагра;
• деякі інфекційні захворювання;
• алергічні реакції;
• подразнення ока хімічними речовинами;
• травмування або потрапляння стороннього тіла;
• інші системні запальні процеси.

Наявність епісклериту не означає, що у людини обов'язково є системне захворювання. Якщо епізоди запалення повторюються, тривають довго або супроводжуються іншими симптомами з боку організму, лікар може рекомендувати додаткове обстеження для пошуку можливої причини.

Діагностика

Діагностика епісклериту проводиться офтальмологом під час огляду. Лікар оцінює характер почервоніння, його локалізацію, стан кон'юнктиви та склери, а також наявність болю, виділень, світлобоязні та змін гостроти зору.

Важливим завданням є диференційна діагностика, оскільки почервоніння ока може бути симптомом багатьох захворювань. Зокрема, необхідно відрізнити епісклерит від кон'юнктивіту, склериту, увеїту, травматичних та інших уражень ока.

За необхідності офтальмолог проводить огляд очей за допомогою щілинної лампи. Додаткові лабораторні або інструментальні дослідження призначаються не всім пацієнтам. Якщо епісклерит має рецидивуючий перебіг або лікар підозрює зв'язок із системним захворюванням, можуть бути рекомендовані консультації інших спеціалістів та відповідні обстеження.

Лікування

У багатьох випадках епісклерит минає самостійно, тому лікування може бути спрямоване переважно на зменшення дискомфорту та запалення.

Для полегшення симптомів офтальмолог може рекомендувати зволожувальні очні краплі. Вони допомагають зменшити подразнення, сухість і відчуття стороннього тіла.

При більш виражених симптомах лікар може призначити протизапальну терапію. Залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватися нестероїдні протизапальні препарати або місцеві кортикостероїдні очні краплі. Вибір препарату, його дозування та тривалість лікування визначає лікар.

Самостійно використовувати гормональні очні краплі при почервонінні ока не рекомендується. Такі препарати мають протипоказання та при неправильному або тривалому застосуванні можуть підвищувати ризик ускладнень.

Якщо епісклерит пов'язаний із системним захворюванням, важливо одночасно лікувати основну патологію. При рецидивах офтальмолог може рекомендувати додаткове обстеження для визначення можливих причин запалення.

Профілактика

Специфічної профілактики епісклериту, яка могла б повністю запобігти його виникненню, не існує. Це пов'язано з тим, що в багатьох пацієнтів точна причина захворювання залишається невідомою.

Для зниження ризику подразнення очей рекомендується:

• захищати очі від пилу, хімічних речовин та інших подразників;
• використовувати захисні окуляри під час роботи, пов'язаної з ризиком травмування очей;
• не торкатися очей брудними руками;
• своєчасно лікувати інфекційні та запальні захворювання;
• контролювати діагностовані системні захворювання;
• регулярно проходити профілактичні огляди у офтальмолога за наявності рецидивів;
• не використовувати очні краплі без рекомендації лікаря.

Якщо почервоніння ока виникло вперше, повторюється або супроводжується болем чи іншими незвичними симптомами, варто звернутися до офтальмолога. Тільки фахівець може визначити причину почервоніння та підібрати необхідне лікування.