Гіфема ока: симптоми, причини, діагностика та лікування
Про захворювання
Гіфема — це крововилив у передню камеру ока — простір між рогівкою та райдужкою. Кров у передній камері може бути помітною як червона смуга або шар крові перед райдужкою, а при значному крововиливі може частково або повністю закривати зіницю.
Найчастіше гіфема виникає внаслідок травми ока, проте причинами також можуть бути певні захворювання, порушення згортання крові або оперативні втручання на оці.
Гіфема потребує огляду офтальмолога, оскільки кров у передній камері може підвищувати внутрішньоочний тиск і призводити до пошкодження структур ока. Особливо важливо своєчасно звернутися по медичну допомогу після травми ока.
Навіть якщо крововилив здається незначним і не супроводжується сильним болем, самостійно визначити ступінь ушкодження неможливо.
Види
Гіфему можуть класифікувати за кількістю крові в передній камері ока.
- Мікрогіфема — кров присутня в передній камері, але її кількість невелика та може бути помітною переважно під час офтальмологічного огляду.
- Гіфема І ступеня — кров займає менше третини висоти передньої камери.
- Гіфема ІІ ступеня — кров займає від третини до половини передньої камери.
- Гіфема ІІІ ступеня — кров займає більше половини передньої камери, але не заповнює її повністю.
- Гіфема IV ступеня — передня камера повністю заповнена кров'ю. Такий стан іноді називають «чорною гіфемою», оскільки через значну кількість крові зіниця може мати темний або чорний вигляд.
Також гіфема може бути частковою або повною, залежно від того, яку частину передньої камери займає кров.
За перебігом виділяють первинну гіфему та повторний крововилив. Повторна кровотеча може виникнути через кілька днів після первинної травми та є важливим ускладненням, яке потребує медичного контролю.
Симптоми
Основні симптоми гіфеми можуть включати:
- видиму кров або червону смугу в передній частині ока;
- погіршення або затуманення зору;
- біль в оці;
- підвищену чутливість до світла;
- відчуття тиску або дискомфорту в оці;
- головний біль, особливо при підвищенні внутрішньоочного тиску.
Вираженість симптомів залежить від кількості крові та причини крововиливу.
При невеликій гіфемі людина може практично не мати скарг, а крововилив виявляють під час огляду офтальмолога.
Негайно звернутися за медичною допомогою необхідно, якщо кров в оці з'явилася після удару або іншої травми, зір раптово погіршився, виник сильний біль, з'явилися нудота чи блювання або зіниця частково чи повністю закрита кров'ю.
Причини
Найпоширенішою причиною гіфеми є травма ока. Удар тупим предметом, спортивна травма, падіння або інше механічне ушкодження можуть пошкодити судини райдужки чи інших структур передньої частини ока та спричинити кровотечу.
Інші можливі причини включають:
- хірургічні втручання на оці;
- новоутворення або патологічні зміни судин райдужки;
- запальні захворювання ока;
- деякі захворювання крові;
- порушення згортання крові;
- прийом препаратів, які впливають на згортання крові;
- неоваскуляризацію райдужки при окремих захворюваннях сітківки та судин ока;
- рідше — інші патологічні процеси, що спричиняють пошкодження судин.
У дітей гіфема також може виникнути внаслідок травми під час гри або занять спортом.
Важливо повідомити лікарю про всі ліки, які приймає пацієнт, оскільки деякі препарати можуть збільшувати ризик кровотечі або впливати на її перебіг.
Діагностика
Діагностику гіфеми проводить лікар-офтальмолог. Основна мета обстеження — визначити обсяг крововиливу, встановити його причину, оцінити стан структур ока та виключити ускладнення.
Під час огляду лікар може провести:
- перевірку гостроти зору;
- огляд переднього відділу ока за допомогою щілинної лампи;
- вимірювання внутрішньоочного тиску;
- оцінку стану рогівки, райдужки та передньої камери;
- огляд очного дна, якщо це можливо;
- додаткові обстеження за показаннями.
При травмі ока лікар також оцінює, чи немає пошкодження інших структур очного яблука. За необхідності можуть призначатися додаткові методи візуалізації.
Для встановлення причини крововиливу можуть знадобитися лабораторні дослідження, зокрема аналізи, що дозволяють оцінити показники крові та її згортання.
Лікування
Тактика лікування залежить від причини гіфеми, кількості крові, рівня внутрішньоочного тиску, стану зору та наявності ускладнень.
При невеликій гіфемі без значного підвищення внутрішньоочного тиску лікар може призначити консервативне лікування та спостереження. Пацієнту можуть рекомендувати фізичний спокій, обмеження навантажень і сон із піднятим узголів'ям, щоб зменшити ризик повторної кровотечі.
За показаннями лікар може призначити очні краплі або інші препарати для контролю запалення, болю та внутрішньоочного тиску.
Важливо не використовувати очні краплі самостійно, особливо після травми. Також не слід без рекомендації лікаря приймати препарати, які можуть підвищувати ризик кровотечі.
Якщо гіфема має значний обсяг, повторюється, супроводжується високим внутрішньоочним тиском або не розсмоктується належним чином, може знадобитися хірургічне лікування. Рішення про необхідність операції приймає офтальмолог після оцінки стану пацієнта.
Лікування також обов'язково спрямоване на причину виникнення гіфеми. Якщо крововилив пов'язаний із захворюванням крові, порушенням згортання або іншою патологією, пацієнту може знадобитися додаткова консультація відповідного спеціаліста.
Навіть при сприятливому перебігу важливо дотримуватися призначень лікаря та приходити на контрольні огляди, оскільки повторна кровотеча та підвищення внутрішньоочного тиску можуть виникнути вже після первинного покращення.
Профілактика
Не всі випадки гіфеми можна попередити, однак ризик травматичного крововиливу можна зменшити.
Для профілактики рекомендується:
- використовувати захисні окуляри під час роботи з інструментами та потенційно небезпечними предметами;
- використовувати засоби захисту очей під час занять контактними та травмонебезпечними видами спорту;
- дотримуватися правил безпеки на роботі та в побуті;
- своєчасно лікувати захворювання очей і системні захворювання, які можуть підвищувати ризик кровотечі;
- приймати препарати, що впливають на згортання крові, лише відповідно до рекомендацій лікаря;
- після будь-якої значної травми ока своєчасно проходити офтальмологічний огляд.
Якщо після удару або іншої травми з'явилася кров в оці, погіршився зір чи виник біль, не варто чекати, поки симптоми зникнуть самостійно. Своєчасне обстеження допоможе визначити ступінь ушкодження та розпочати необхідне лікування.