Кератокон’юнктивіт: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Кератокон’юнктивіт — це запальне захворювання, при якому одночасно уражаються рогівка та кон’юнктива ока. Захворювання може виникати через інфекції, алергічні реакції, порушення слізної плівки, травми, вплив подразнювальних речовин та інші фактори.

Кон’юнктива — це тонка прозора оболонка, яка покриває передню поверхню ока та внутрішню поверхню повік. Рогівка — прозора структура в передній частині ока, яка бере участь у фокусуванні світла та забезпечує чіткість зору.

При кератокон’юнктивіті запальний процес охоплює обидві ці структури. Через це захворювання може проявлятися не лише почервонінням, сльозотечею чи виділеннями з очей, характерними для кон’юнктивіту, а й болем, світлобоязню, відчуттям стороннього тіла та погіршенням зору.

Захворювання може бути одностороннім або двостороннім, гострим або хронічним. Деякі форми кератокон’юнктивіту є заразними, тоді як інші не передаються від людини до людини.

Особливої уваги потребують випадки, коли з’являється біль в оці або погіршується зір. Такі симптоми можуть свідчити про значніше ураження рогівки та потребують огляду офтальмолога.

Види

Кератокон’юнктивіт класифікують за причиною виникнення, характером перебігу та особливостями ураження очної поверхні.

Інфекційний кератокон’юнктивіт

Причиною можуть бути віруси, бактерії, грибки або деякі паразитарні мікроорганізми.

Однією з поширених форм є аденовірусний кератокон’юнктивіт. Він може бути дуже заразним і передаватися через контакт із виділеннями з очей, забруднені руки та предмети.

Герпетичний кератокон’юнктивіт пов’язаний із вірусом простого герпесу. Він може мати рецидивний перебіг і супроводжуватися ураженням рогівки.

Бактеріальні форми можуть виникати при потраплянні бактерій на поверхню ока, особливо за наявності пошкоджень рогівки або порушення гігієни контактних лінз.

Алергічний кератокон’юнктивіт

Розвивається через реакцію організму на алергени. Провокувати симптоми можуть пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, косметичні засоби та інші подразники.

Для алергічної форми характерні свербіж, сльозотеча, почервоніння та набряк очей. Часто одночасно виникають симптоми алергічного риніту — чхання та закладеність носа.

Сухий кератокон’юнктивіт

Сухий кератокон’юнктивіт, або синдром сухого ока, пов’язаний із порушенням стабільності слізної плівки та недостатнім зволоженням поверхні ока.

Його проявами можуть бути печіння, відчуття піску в очах, подразнення, почервоніння, світлобоязнь і періодичне затуманення зору.

Симптоми можуть посилюватися під час тривалої роботи за комп’ютером, перебування в приміщенні із сухим повітрям або під впливом вітру та кондиціонованого повітря.

Атопічний і весняний кератокон’юнктивіт

Це алергічні форми захворювання, які можуть мати тривалий або рецидивний перебіг. Частіше виникають у людей зі схильністю до алергічних захворювань.

За тривалістю захворювання виділяють: гострий і хронічний кератокон’юнктивіт.

Гостра форма розвивається швидко та супроводжується вираженими симптомами. Хронічна може тривати довше та характеризуватися періодами загострення й покращення.

Симптоми

Прояви кератокон’юнктивіту залежать від його причини та тяжкості запального процесу.

Найчастіші симптоми:

• почервоніння очей;
• сльозотеча;
• свербіж і печіння;
• відчуття піску або стороннього тіла в оці;
• біль або різь;
• підвищена чутливість до світла;
• набряк повік або кон’юнктиви;
• слизові чи гнійні виділення;
• відчуття сухості в очах;
• періодичне затуманення зору;
• зниження гостроти зору.

При інфекційних формах симптоми можуть починатися з одного ока, а згодом поширюватися на друге.

Якщо з’явилися сильний біль, виражена світлобоязнь, різке погіршення зору або відчуття помутніння перед оком, необхідно якомога швидше звернутися до офтальмолога.

Причини

Кератокон’юнктивіт може виникати з різних причин. Основними з них є:

• вірусні інфекції;
• бактеріальні інфекції;
• рідше — грибкові та паразитарні інфекції;
• алергічні реакції;
• синдром сухого ока;
• тривале перебування перед екраном та зниження частоти моргання;
• носіння контактних лінз із порушенням правил гігієни;
• травми та мікропошкодження рогівки;
• потрапляння стороннього тіла в око;
• вплив пилу, диму, хімічних речовин та інших подразників;
• інтенсивний вплив ультрафіолетового випромінювання;
• деякі системні та аутоімунні захворювання.

Іноді захворювання розвивається через поєднання декількох факторів. Наприклад, сухість очей і тривале носіння контактних лінз можуть порушувати захисний бар’єр очної поверхні та підвищувати ризик запалення.

Діагностика

Діагностика кератокон’юнктивіту починається з консультації офтальмолога. Лікар уточнює скарги, тривалість симптомів, можливі контакти з інфекційними хворими, наявність алергії, особливості використання контактних лінз та інші фактори.

Основним методом обстеження є огляд очей за допомогою щілинної лампи. Він дозволяє детально оцінити стан кон’юнктиви та рогівки, виявити запальні зміни, пошкодження або дефекти її поверхні.

За необхідності лікар може застосувати спеціальні барвники для оцінки стану рогівки та слізної плівки.

При підозрі на інфекційну форму можуть проводитися додаткові лабораторні дослідження, зокрема аналізи для визначення збудника.

Якщо симптоми пов’язані із сухістю очей, лікар може оцінити стабільність слізної плівки та сльозопродукцію.

Важливо правильно встановити причину захворювання, адже лікування вірусного, бактеріального, алергічного та сухого кератокон’юнктивіту відрізняється.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини, форми та тяжкості кератокон’юнктивіту.

При інфекційних формах лікар може призначити відповідну противірусну або антибактеріальну терапію. При грибкових ураженнях застосовують протигрибкові препарати.

При алергічному кератокон’юнктивіті основним завданням є зменшення алергічної реакції та усунення або мінімізація контакту з алергеном. Можуть застосовуватися протиалергічні та протизапальні очні препарати.

При сухому кератокон’юнктивіті лікування спрямоване на відновлення стабільності слізної плівки та зменшення запалення. Лікар може рекомендувати зволожувальні краплі, перевагу часто надають засобам без консервантів. У деяких випадках призначають додаткову протизапальну терапію.

На період лікування може знадобитися тимчасова відмова від контактних лінз.

Самостійно використовувати антибіотики, гормональні краплі або інші лікарські засоби не рекомендується. Неправильно підібрана терапія може не лише не допомогти, а й ускладнити перебіг захворювання.

Якщо кератокон’юнктивіт виник після травми, потрапляння хімічної речовини або стороннього тіла, необхідно якомога швидше звернутися за медичною допомогою.

Профілактика

Повністю запобігти розвитку кератокон’юнктивіту неможливо, однак можна зменшити ризик захворювання.

Для цього рекомендується:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• регулярно мити руки та не торкатися очей брудними руками;
• не користуватися чужими рушниками, косметикою та засобами для очей;
• правильно доглядати за контактними лінзами та не носити їх довше рекомендованого терміну;
• не використовувати контактні лінзи під час запалення очей без рекомендації лікаря;
• захищати очі від пилу, хімічних речовин та надмірного ультрафіолетового випромінювання;
• робити перерви під час тривалої роботи за комп’ютером;
• підтримувати комфортну вологість повітря в приміщенні;
• своєчасно лікувати алергічні та офтальмологічні захворювання;
• регулярно проходити профілактичні огляди в офтальмолога.

Кератокон’юнктивіт не завжди можна відрізнити від інших захворювань очей лише за симптомами. Тому при почервонінні, болю, світлобоязні, виділеннях або погіршенні зору варто звернутися до офтальмолога для встановлення точної причини та призначення відповідного лікування.