Хронічні запальні хвороби очної ямки: симптоми та лікування

Про захворювання

Хронічні запальні хвороби очної ямки — це група захворювань, за яких у тканинах орбіти тривалий час зберігається запальний процес. Очна ямка, або орбіта, — це кісткова порожнина, у якій розташовані очне яблуко, м’язи, слізна залоза, жирова тканина, нерви, судини та сполучнотканинні структури.

Запалення може уражати одну або декілька структур орбіти. У деяких випадках воно розвивається як самостійне захворювання, а в інших є проявом системної хвороби — наприклад, захворювань щитоподібної залози, аутоімунних або гранулематозних захворювань.

Хронічний перебіг може супроводжуватися періодами загострення та тимчасового покращення. З часом тривале запалення здатне призводити до фіброзу, ущільнення тканин, обмеження рухливості очного яблука та інших ускладнень.

Важливо, що запальні захворювання орбіти можуть нагадувати пухлини, інфекційні процеси або інші офтальмологічні та системні хвороби. Тому для встановлення точного діагнозу необхідне комплексне обстеження.

Види

До основних форм хронічних запальних захворювань очної ямки належать:

Ідіопатичне запалення орбіти.
Це запальний процес, причину якого не вдається встановити навіть після проведення необхідного обстеження та виключення інших захворювань. Він може уражати м’язи очного яблука, слізну залозу, жирову тканину та інші структури орбіти.

Хронічний орбітальний міозит.
Запалення переважно вражає зовнішні м’язи ока. Воно може спричиняти біль, особливо під час руху очима, двоїння та обмеження рухливості очного яблука.

Хронічний дакріоаденіт.
Це запалення слізної залози. Може проявлятися припухлістю у верхньобоковій частині повіки, відчуттям тиску або асиметрією обличчя.

IgG4-асоційоване захворювання орбіти.
Системне запальне захворювання, за якого можуть уражатися слізні залози, зовнішні м’язи очей, жирова тканина орбіти та інші структури. Часто процес має двобічний характер і може поєднуватися з ураженням інших органів.

Орбітальні прояви системних аутоімунних і гранулематозних захворювань.
Запалення орбіти може виникати при саркоїдозі, гранулематозі з поліангіїтом, синдромі Шегрена та інших системних захворюваннях.

Тиреоїдна офтальмопатія.
Пов’язана із захворюваннями щитоподібної залози та аутоімунними процесами. Вона може спричиняти збільшення тканин орбіти, випинання очей, набряк повік, двоїння та обмеження рухливості очей.

Симптоми

Прояви залежать від того, які саме структури орбіти залучені до запального процесу та наскільки він виражений.

Найпоширенішими симптомами є:

• біль або відчуття тиску в ділянці очної ямки;
• біль, який посилюється під час руху очима;
• набряк повік і тканин навколо очей;
• почервоніння шкіри повік;
• випинання очного яблука;
• асиметрія очей;
• обмеження рухливості очного яблука;
• двоїння в очах;
• опущення верхньої повіки;
• відчуття сухості, піску або подразнення очей;
• підвищена чутливість до світла;
• погіршення гостроти або якості зору.

За тривалого перебігу запалення симптоми можуть бути менш вираженими, але поступово прогресувати. Іноді захворювання тривалий час проявляється лише періодичною припухлістю, дискомфортом або зміною положення очного яблука.

Особливої уваги потребує раптове погіршення зору, поява вираженого випинання ока, сильного болю, двоїння або порушення рухливості очного яблука. У таких випадках необхідно якнайшвидше звернутися до офтальмолога.

Причини

Причина хронічного запалення орбіти залежить від конкретного захворювання.

Серед можливих причин і факторів:

• аутоімунні порушення;
• захворювання щитоподібної залози;
• системні запальні та гранулематозні захворювання;
• IgG4-асоційоване захворювання;
• інфекційні процеси;
• реакції імунної системи на різні фактори;
• рідше — травми, оперативні втручання або інші локальні фактори.

У частини пацієнтів конкретну причину запалення встановити не вдається. У такому випадку після виключення інших можливих захворювань може встановлюватися діагноз ідіопатичного запалення орбіти.

Важливо не плутати хронічне запалення з пухлинними процесами. Деякі новоутворення орбіти можуть мати симптоми, схожі на запальні захворювання, тому самолікування протизапальними препаратами без встановлення діагнозу небажане.

Діагностика

Діагностика хронічних запальних хвороб очної ямки починається з огляду офтальмолога. Лікар оцінює гостроту зору, рухливість очей, положення очного яблука, стан повік і навколишніх тканин.

Залежно від симптомів можуть призначатися:

• офтальмологічне обстеження;
• оцінка очного дна та зорового нерва;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• комп’ютерна томографія орбіт;
• магнітно-резонансна томографія орбіт;
• загальний аналіз крові та маркери запалення;
• гормональні дослідження та аналізи для оцінки функції щитоподібної залози;
• імунологічні та ревматологічні дослідження;
• визначення рівня IgG4 у крові за відповідних показань.

У складних випадках може знадобитися біопсія тканин орбіти. Дослідження отриманого матеріалу дозволяє оцінити характер запалення та виключити пухлинні, інфекційні та інші патологічні процеси.

Важливо, що одного аналізу або одного методу обстеження недостатньо для діагностики всіх форм орбітального запалення. Результати оцінюють у комплексі з клінічною картиною та даними візуалізації.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини запалення, його локалізації, активності процесу та наявності ускладнень.

При запальних захворюваннях орбіти можуть застосовуватися:

Кортикостероїди.
Системні кортикостероїди є одним із основних методів лікування активного неінфекційного запалення. Дозування та тривалість терапії визначає лікар. Самостійно починати або різко припиняти прийом таких препаратів небезпечно.

Імуносупресивна терапія.
При рецидивному або хронічному перебігу, а також при окремих системних захворюваннях можуть застосовуватися препарати, що впливають на активність імунної системи. Вибір препарату залежить від основного діагнозу.

Лікування основного захворювання.
Якщо запалення орбіти пов’язане із захворюванням щитоподібної залози, системним аутоімунним процесом або іншим захворюванням, необхідно лікувати не лише прояви з боку очей, а й основну патологію.

Симптоматичне лікування.
Для зменшення сухості та подразнення очей можуть застосовуватися зволожувальні краплі. Інші препарати призначаються залежно від конкретних симптомів.

Хірургічне лікування.
Оперативне втручання може бути необхідним у певних випадках — зокрема для проведення біопсії, видалення окремих патологічно змінених тканин або корекції наслідків тривалого захворювання.

При IgG4-асоційованому ураженні орбіти можуть застосовуватися системні кортикостероїди та імуносупресивна терапія, а в окремих випадках — таргетне лікування. Тактика визначається офтальмологом спільно з іншими профільними спеціалістами.

Профілактика

Специфічної профілактики більшості хронічних запальних захворювань орбіти не існує. Однак можна зменшити ризик ускладнень і вчасно виявити захворювання.

Для цього рекомендується:

• регулярно проходити профілактичні огляди офтальмолога;
• контролювати захворювання щитоподібної залози та інші хронічні хвороби;
• не ігнорувати тривалий набряк, біль або зміни положення очного яблука;
• не використовувати гормональні та інші протизапальні препарати без призначення лікаря;
• своєчасно лікувати інфекційні захворювання;
• дотримуватися рекомендацій лікаря після встановлення діагнозу;
• проходити контрольні обстеження при хронічному або рецидивному перебігу захворювання.

Хронічне запалення очної ямки потребує уважного обстеження, оскільки його прояви можуть бути схожими на інші захворювання орбіти. Своєчасна діагностика допомагає визначити причину запалення, підібрати правильне лікування та знизити ризик порушення зору й інших ускладнень.