Олігоменорея: чому порушується менструальний цикл

Про захворювання

Олігоменорея — це порушення менструального циклу, при якому менструації виникають рідше, ніж у нормі. Зазвичай інтервал між менструаціями перевищує 35 днів і може становити від кількох тижнів до кількох місяців. При цьому менструальні виділення часто є короткочасними та незначними.

Такий стан може спостерігатися у підлітків під час становлення менструального циклу, а також у жінок у період наближення менопаузи. В інших випадках олігоменорея може свідчити про наявність гормональних порушень або захворювань репродуктивної системи та потребує консультації гінеколога.

Своєчасна діагностика дозволяє встановити причину порушення циклу та підібрати ефективне лікування, що допоможе відновити репродуктивне здоров'я жінки.

Види

Залежно від причин виникнення та особливостей перебігу виділяють кілька видів олігоменореї:

• Первинна олігоменорея - діагностується з моменту встановлення менструального циклу. Найчастіше пов'язана з особливостями розвитку репродуктивної системи або гормональними порушеннями.
• Вторинна олігоменорея - виникає після періоду нормальних менструацій. Може бути наслідком ендокринних захворювань, стресу, різкого схуднення, надмірних фізичних навантажень або гінекологічних патологій.
• Фізіологічна олігоменорея - спостерігається в періоди природних гормональних змін організму, зокрема під час статевого дозрівання та перед настанням менопаузи.
• Патологічна олігоменорея - розвивається на фоні захворювань або порушень роботи ендокринної та репродуктивної систем.

Симптоми

Основними симптомами олігоменореї є:

• інтервал між менструаціями понад 35 днів;
• менше 8–9 менструальних циклів на рік;
• коротка тривалість менструації (до 1–3 днів);
• незначні менструальні виділення;
• труднощі із зачаттям;
• нерегулярний менструальний цикл;
• вугрові висипання;
• підвищений ріст волосся на обличчі та тілі;
• збільшення маси тіла;
• перепади настрою та підвищена втомлюваність.

Симптоматика може відрізнятися залежно від причини порушення.

Причини

Олігоменорея може виникати під впливом різних факторів:

• синдром полікістозних яєчників;
• захворювання щитоподібної залози;
• порушення роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи;
• підвищений рівень пролактину;
• хронічний стрес;
• емоційне перенапруження;
• різке зниження маси тіла;
• ожиріння;
• надмірні фізичні навантаження;
• спадкова схильність;
• вроджені аномалії розвитку статевих органів;
• запальні захворювання органів малого таза;
• наслідки оперативних втручань;
• прийом деяких гормональних препаратів.

Для успішного лікування важливо визначити першопричину порушення циклу.

Діагностика

Діагностика олігоменореї починається з консультації гінеколога та збору анамнезу. Лікар уточнює особливості менструального циклу, наявність супутніх симптомів і факторів ризику.

Для встановлення причини можуть призначатися:

• гінекологічний огляд;
• ультразвукове дослідження органів малого таза;
• аналізи на статеві гормони;
• визначення рівня гормонів щитоподібної залози;
• лабораторні дослідження крові;
• оцінка овуляторної функції;
• МРТ або КТ головного мозку за показаннями;
• консультації ендокринолога та інших профільних спеціалістів.

Комплексне обстеження дозволяє встановити точний діагноз і розробити індивідуальний план лікування.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини розвитку олігоменореї.

Можуть застосовуватися:

• гормональна терапія;
• корекція ендокринних порушень;
• лікування синдрому полікістозних яєчників;
• нормалізація маси тіла;
• корекція харчування;
• зменшення фізичних і психоемоційних навантажень;
• лікування супутніх гінекологічних захворювань;
• відновлення овуляції при плануванні вагітності.

У більшості випадків своєчасне звернення до лікаря та правильно підібрана терапія дозволяють нормалізувати менструальний цикл і покращити репродуктивну функцію.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку олігоменореї рекомендується:

• регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога;
• контролювати масу тіла;
• дотримуватися збалансованого харчування;
• уникати надмірних фізичних навантажень;
• своєчасно лікувати ендокринні та гінекологічні захворювання;
• підтримувати достатній рівень фізичної активності;
• мінімізувати стресові ситуації;
• дотримуватися режиму праці та відпочинку.

При появі порушень менструального циклу важливо не відкладати візит до лікаря, оскільки рання діагностика значно підвищує ефективність лікування.