Перелом надколінка: симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Перелом надколінка — це травматичне пошкодження колінної чашечки, невеликої кістки, розташованої на передній поверхні колінного суглоба. Надколінок виконує важливу функцію у механізмі розгинання ноги та захищає колінний суглоб від механічних впливів.

Переломи надколінка становлять близько 1% усіх переломів скелета та можуть суттєво обмежувати рухливість нижньої кінцівки. Травма часто виникає внаслідок падіння, удару або дорожньо-транспортної пригоди. Без своєчасного лікування перелом надколінка може призвести до хронічного болю, порушення функції колінного суглоба та розвитку посттравматичного артрозу.

Види

Залежно від характеру пошкодження виділяють такі види переломів надколінка:

• перелом без зміщення уламків;
• перелом зі зміщенням уламків;
• поперечний перелом;
• поздовжній перелом;
• багатоуламковий перелом;
• крайовий перелом;
• відкритий перелом;
• закритий перелом.

Також переломи можуть бути стабільними або нестабільними залежно від ступеня порушення цілісності розгинального апарату коліна.

Симптоми

Основними симптомами перелому надколінка є:

• різкий біль у ділянці коліна;
• набряк та припухлість;
• утворення гематоми;
• обмеження або неможливість розгинання ноги;
• болючість під час рухів;
• деформація коліна при зміщенні уламків;
• відчуття нестабільності суглоба;
• неможливість самостійно ходити або спиратися на пошкоджену ногу.

Інтенсивність симптомів залежить від типу перелому та ступеня пошкодження навколишніх тканин.

Причини

Найпоширенішими причинами перелому надколінка є:

• прямий удар по коліну;
• падіння на зігнуте коліно;
• дорожньо-транспортні пригоди;
• спортивні травми;
• виробничі травми;
• різке скорочення чотириголового м'яза стегна при значному фізичному навантаженні.

Ризик перелому може підвищуватися при остеопорозі, віковому зниженні міцності кісток та деяких хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату.

Діагностика

Діагностика перелому надколінка починається з консультації лікаря-травматолога або ортопеда-травматолога. Під час огляду спеціаліст оцінює наявність набряку, деформації, болючості та порушення функції колінного суглоба.

Для підтвердження діагнозу можуть призначатися:

• рентгенографія колінного суглоба у кількох проєкціях;
• комп'ютерна томографія (КТ);
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• ультразвукове дослідження м'яких тканин за показаннями.

Комплексне обстеження дозволяє визначити тип перелому, ступінь зміщення уламків та наявність супутніх пошкоджень.

Лікування

Тактика лікування залежить від виду перелому та ступеня зміщення уламків.

Консервативне лікування

Консервативне лікування можливе при переломах без зміщення або мінімальному зміщенні уламків. Воно може включати:

• іммобілізацію колінного суглоба ортезом або гіпсовою пов'язкою;
• медикаментозне знеболення;
• протизапальну терапію;
• фізіотерапевтичні процедури;
• лікувальну фізкультуру після зняття фіксації.

Хірургічне лікування

Оперативне втручання рекомендоване при переломах зі зміщенням, багатоуламкових переломах або порушенні функції розгинального апарату коліна.

Основними методами оперативного лікування є:

• остеосинтез надколінка металевими конструкціями;
• фіксація уламків спеціальними гвинтами або дротяними системами;
• реконструкція пошкоджених структур колінного суглоба.

Після операції пацієнту призначається індивідуальна програма реабілітації для відновлення рухливості та сили м'язів.

Профілактика

Для зниження ризику перелому надколінка рекомендується:

• дотримуватися правил безпеки під час занять спортом;
• використовувати захисне спорядження при підвищеному ризику травмування;
• уникати падінь та травмонебезпечних ситуацій;
• підтримувати достатню фізичну активність;
• зміцнювати м'язи нижніх кінцівок;
• своєчасно лікувати захворювання кісткової тканини;
• контролювати рівень кальцію та вітаміну D в організмі.

Своєчасне звернення до лікаря при травмі коліна дозволяє швидко встановити діагноз, розпочати лікування та мінімізувати ризик ускладнень.