Птоз повіки: причини, симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Птоз повіки, або блефароптоз, — це патологічне опущення верхньої повіки, через яке вона частково або повністю прикриває око. Птоз може виникати на одному або обох очах, бути вродженим або розвиватися протягом життя.

Незначне опущення повіки може мати переважно косметичний характер, проте виражений птоз здатний обмежувати поле зору, спричиняти втому очей та впливати на якість життя. У дітей птоз особливо важливо своєчасно діагностувати, оскільки перекриття зіниці може перешкоджати нормальному розвитку зору.

Птоз не завжди є самостійним захворюванням. У деяких випадках він може бути проявом неврологічних або м'язових порушень, наслідком травми, операції чи вікових змін. Тому при появі або прогресуванні опущення повіки важливо пройти огляд офтальмолога.

Види

Птоз повіки класифікують за походженням, часом виникнення та ступенем вираженості.

За часом виникнення виділяють:

• Вроджений птоз — наявний від народження та найчастіше пов'язаний із недостатнім розвитком або порушенням функції м'яза, який піднімає верхню повіку.
• Набутий птоз — виникає протягом життя внаслідок вікових змін, травм, операцій, неврологічних або м'язових захворювань та інших причин.

За механізмом розвитку розрізняють:

• апоневротичний птоз — пов'язаний із розтягненням, ослабленням або зміщенням сухожильного розширення м'яза, що піднімає повіку; часто виникає з віком;
• нейрогенний птоз — розвивається внаслідок порушення нервової іннервації м'язів повіки;
• міогенний птоз — виникає при захворюваннях, що порушують роботу м'язів;
• механічний птоз — спричинений фізичною перешкодою, наприклад об'ємним утворенням, рубцем або надмірною масою тканин;
• травматичний птоз — виникає після пошкодження повіки, м'язів або нервових структур;
• післяопераційний птоз — може розвинутися після певних оперативних втручань на очах або повіках.

Птоз також може бути одностороннім або двостороннім, а за ступенем — легким, помірним або вираженим, залежно від того, наскільки повіка перекриває зіницю та впливає на поле зору.

Симптоми

Основною ознакою птозу є опущення верхньої повіки. Воно може бути постійним або змінюватися протягом дня залежно від причини.

До можливих симптомів належать:

• помітна асиметрія очей;
• часткове або значне перекриття зіниці верхньою повікою;
• звуження поля зору;
• труднощі з повним відкриванням ока;
• швидка втомлюваність очей;
• відчуття важкості в ділянці повік;
• необхідність постійно піднімати брови або змінювати положення голови, щоб краще бачити;
• головний біль або напруження в ділянці чола через постійне підняття брів;
• двоїння в очах, якщо птоз пов'язаний із порушенням роботи окорухових м'язів або нервів;
• подразнення, сухість або дискомфорт в очах.

Якщо опущення повіки виникло раптово, особливо разом із двоїнням, порушенням рухів ока, зміною розміру зіниці, сильним головним болем або іншими неврологічними симптомами, необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.

Причини

Причини птозу можуть бути різними, тому важливо визначити механізм його виникнення.

Найпоширеніші причини:

• Вікові зміни. З віком тканини повіки втрачають еластичність, а сухожильні структури м'яза, що піднімає повіку, можуть розтягуватися або зміщуватися. Це одна з найчастіших причин набутого птозу.
• Вроджені особливості. Птоз може бути пов'язаний із недостатнім розвитком або порушенням функції м'яза, який відповідає за підняття верхньої повіки.
• Неврологічні порушення. Ураження нервів, які забезпечують рухи повіки та очей, може спричинити її опущення. Птоз може зустрічатися, зокрема, при порушенні функції окорухового нерва або синдромі Горнера.
• М'язові захворювання. Деякі захворювання нервово-м'язової системи, зокрема міастенія, можуть проявлятися птозом. Для таких станів характерне посилення симптомів при втомі та їхнє зменшення після відпочинку.
• Травми. Пошкодження повіки, м'язів або нервових структур може порушити механізм її підняття.
• Оперативні втручання. Після операцій на очах або повіках у деяких випадках може виникнути або посилитися птоз.
• Механічні причини. Об'ємні утворення, рубцеві зміни, набряк або надлишок тканин можуть фізично перешкоджати нормальному підняттю повіки.

Іноді опущення повіки може бути пов'язане не з істинним птозом, а з іншими змінами в ділянці верхньої повіки, тому точний діагноз встановлюють під час офтальмологічного огляду.

Діагностика

Діагностика птозу починається з консультації офтальмолога. Лікар оцінює положення повік, функцію м'язів, рухливість очей та вплив птозу на зір.

Під час консультації лікар може уточнити:

• коли саме з'явилося опущення повіки;
• чи змінюється його вираженість протягом дня;
• чи уражене одне або обидва ока;
• чи були травми або операції;
• чи є супутні порушення зору;
• чи виникають двоїння, головний біль або інші симптоми.

Офтальмологічне обстеження може включати:

• перевірку гостроти зору;
• оцінку поля зору;
• огляд очей і повік;
• оцінку рухів очних яблук;
• перевірку реакції зіниць;
• вимірювання положення верхньої повіки та функції м'яза, що її піднімає;
• огляд за допомогою щілинної лампи.

За необхідності лікар може призначити додаткові обстеження або консультації інших спеціалістів — зокрема невролога. Обсяг діагностики залежить від причини птозу та особливостей його перебігу.

Особливої уваги потребує раптово виниклий птоз, оскільки він у деяких випадках може бути ознакою неврологічного захворювання та потребувати термінового обстеження.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини птозу, його вираженості, функції м'яза, віку пацієнта та того, наскільки опущення повіки впливає на зір.

При незначному птозі, який не порушує зір і не прогресує, лікар може рекомендувати спостереження та регулярні огляди.

Якщо птоз є проявом іншого захворювання, перш за все необхідно лікувати основну причину. У таких випадках тактика може включати медикаментозне лікування або інші методи, залежно від встановленого діагнозу.

У деяких випадках можливе медикаментозне лікування, проте воно підходить не для всіх типів птозу.

При вираженому птозі, який обмежує поле зору або суттєво впливає на зовнішність, може бути рекомендована хірургічна корекція. Метод операції підбирають індивідуально. Залежно від функції м'яза можуть застосовуватися операції з укорочення або фіксації структур, що піднімають повіку, а при недостатній функції м'яза — методи підвішування повіки до лобного м'яза.

У дітей лікування визначають особливо ретельно. Якщо птоз перекриває зіницю або перешкоджає нормальному розвитку зору, своєчасна корекція може бути необхідною для запобігання порушенням зору.

Самостійно намагатися «підняти» повіку за допомогою косметичних засобів, вправ або препаратів без встановлення причини птозу не рекомендується.

Профілактика

Повністю запобігти птозу неможливо, оскільки частина його причин пов'язана з вродженими особливостями, віковими змінами або захворюваннями, які не завжди можна попередити.

Однак можна зменшити ризик деяких набутих форм птозу:

• своєчасно лікувати захворювання очей і нервової системи;
• захищати очі та ділянку повік від травм;
• проходити профілактичні огляди в офтальмолога;
• не ігнорувати раптове або прогресуюче опущення повіки;
• після операцій на очах дотримуватися рекомендацій лікаря;
• при появі двоїння, порушення рухів очей або інших незвичних симптомів своєчасно звертатися до лікаря.

Птоз повіки — це не лише косметична проблема. У деяких випадках він може впливати на поле зору або бути симптомом іншого захворювання. Тому при появі опущення верхньої повіки, особливо якщо воно виникло раптово або поступово посилюється, варто звернутися до офтальмолога для встановлення причини та вибору оптимальної тактики лікування.