Саркома Капоші: симптоми, причини та сучасне лікування

Про захворювання

Саркома Капоші — це злоякісне новоутворення, що розвивається з клітин, які вистилають кровоносні та лімфатичні судини. Захворювання проявляється у вигляді характерних плям, вузлів або бляшок на шкірі, а також може уражати внутрішні органи. Найчастіше саркома Капоші пов’язана зі зниженням імунітету.

Види

Виділяють кілька основних форм саркоми Капоші:

• Класична — зазвичай розвивається у літніх людей, має повільний перебіг
• Ендемічна (африканська) — поширена в країнах Африки
• Імуносупресивна — виникає після трансплантації органів через прийом імуносупресорів
• Епідемічна (асоційована з ВІЛ) — найбільш агресивна форма, пов’язана з ВІЛ-інфекцією

Симптоми

Симптоми можуть відрізнятися залежно від форми захворювання, але найчастіше включають:

• Плями, вузлики або бляшки червоного, фіолетового чи коричневого кольору
• Ураження шкіри, слизових оболонок
• Набряки тканин, особливо на ногах
• Кровоточивість новоутворень
• При ураженні внутрішніх органів — кашель, задишка, біль у животі

Причини

Основною причиною розвитку саркоми Капоші є вірус герпесу людини 8 типу (HHV-8). Проте для розвитку захворювання зазвичай необхідні додаткові фактори:

• Ослаблений імунітет
• ВІЛ-інфекція
• Прийом імуносупресивних препаратів
• Хронічні захворювання

Діагностика

Діагностика саркоми Капоші включає:

• Огляд лікаря та оцінку клінічних проявів
• Біопсію ураженої ділянки з гістологічним дослідженням
• Аналізи крові, включаючи тестування на ВІЛ
• Інструментальні методи (КТ, МРТ, ендоскопія) для оцінки ураження внутрішніх органів

Лікування

Тактика лікування залежить від форми та стадії захворювання:

• Антиретровірусна терапія (при ВІЛ-асоційованій формі)
• Хіміотерапія
• Променева терапія
• Хірургічне видалення окремих уражень
• Імунотерапія

Комплексний підхід дозволяє контролювати перебіг захворювання та покращити якість життя пацієнта.

Профілактика

Профілактика саркоми Капоші полягає у:

• Підтримці імунної системи
• Своєчасному лікуванні ВІЛ-інфекції
• Контролі стану після трансплантації органів
• Регулярних медичних оглядах