Старий розрив шийки матки: симптоми, лікування та діагностика

Про захворювання

Старий розрив шийки матки — це наслідок травматичного пошкодження тканин шийки матки, яке не було своєчасно діагностоване або належним чином проліковане після пологів, гінекологічних маніпуляцій чи інших травм. З часом краї розриву загоюються неправильно, що може призводити до деформації шийки матки, утворення рубців та порушення її анатомічної будови.

У багатьох випадках патологія тривалий час не викликає виражених симптомів і виявляється випадково під час профілактичного огляду у гінеколога. Водночас старий розрив може сприяти розвитку хронічних запальних процесів, ектропіону, дисплазії шийки матки, а також створювати труднощі під час планування вагітності або наступних пологів.

Своєчасна діагностика та лікування дозволяють відновити анатомію шийки матки, знизити ризик ускладнень та покращити репродуктивне здоров'я жінки.

Види

Залежно від глибини та локалізації ушкодження виділяють кілька видів старих розривів шийки матки:

• односторонній;
• двосторонній;
• поверхневий;
• глибокий;
• ускладнений рубцевою деформацією;
• розрив із розвитком ектропіону.

Також лікар оцінює ступінь деформації шийки матки, наявність супутніх змін слизової оболонки та можливі ознаки хронічного запалення.

Симптоми

Невеликі старі розриви можуть не викликати жодних скарг. При більш виражених змінах можуть спостерігатися:

• дискомфорт або біль під час статевого життя;
• контактні кров'янисті виділення після статевого акту;
• рясні або слизові вагінальні виділення;
• періодичний біль унизу живота;
• відчуття дискомфорту в ділянці таза;
• часті запальні захворювання шийки матки;
• труднощі із зачаттям або невиношування вагітності в окремих випадках.

За появи будь-яких із цих симптомів необхідно звернутися до лікаря-гінеколога для проведення обстеження.

Причини

Найчастішими причинами формування старого розриву шийки матки є:

• розрив шийки матки під час пологів;
• великі розміри плода;
• стрімкі або, навпаки, затяжні пологи;
• використання акушерських інструментів під час пологів;
• несвоєчасне або неправильне ушивання свіжого розриву;
• травматичні гінекологічні процедури;
• аборти чи інші внутрішньоматкові втручання;
• травми шийки матки.

Ризик виникнення патології підвищується за повторних пологів, складного перебігу вагітності та недостатнього післяпологового контролю.

Діагностика

Діагностика старого розриву шийки матки починається зі збору анамнезу та гінекологічного огляду.

Для уточнення діагнозу можуть застосовуватися:

• огляд шийки матки у дзеркалах;
• кольпоскопія;
• цитологічне дослідження (ПАП-тест);
• тестування на вірус папіломи людини за показаннями;
• біопсія шийки матки за необхідності;
• ультразвукове дослідження органів малого таза.

Комплексне обстеження допомагає оцінити ступінь ушкодження тканин, виключити передракові зміни та визначити оптимальну тактику лікування.

Лікування

Тактика лікування залежить від розміру розриву, вираженості рубцевих змін, віку пацієнтки, її репродуктивних планів та наявності супутніх захворювань.

Якщо розрив невеликий і не викликає клінічних проявів, лікар може рекомендувати регулярне спостереження.

За наявності вираженої деформації шийки матки, хронічного запалення або інших ускладнень проводиться хірургічне лікування. Найчастіше виконують пластику шийки матки (трахелорафію), під час якої лікар видаляє рубцево змінені тканини та відновлює правильну анатомічну форму шийки матки.

Після оперативного втручання пацієнтці рекомендують тимчасово утриматися від статевого життя, фізичних навантажень, дотримуватися рекомендацій лікаря та проходити контрольні огляди.

Профілактика

Для зменшення ризику розвитку старого розриву шийки матки рекомендується:

• своєчасно проходити післяпологові огляди;
• лікувати свіжі розриви шийки матки відповідно до клінічних рекомендацій;
• регулярно відвідувати гінеколога не рідше одного разу на рік;
• своєчасно лікувати запальні захворювання статевих органів;
• планувати вагітність та перебувати під медичним наглядом;
• уникати необґрунтованих травматичних внутрішньоматкових втручань.

Регулярні профілактичні огляди дозволяють виявити патологію на ранніх етапах та запобігти розвитку ускладнень.