Стороннє тіло в органах сечостатевої системи: симптоми і лікування

Про захворювання

Стороннє тіло в органах сечостатевої системи — це патологічний стан, при якому в сечовому міхурі, уретрі або інших органах сечостатевої системи знаходиться чужорідний предмет. Така ситуація потребує обов’язкової медичної допомоги, оскільки може призводити до болю, інфекційних ускладнень, порушення сечовипускання та травмування тканин.

Сторонні тіла можуть потрапляти до сечостатевої системи випадково, внаслідок травм, медичних маніпуляцій або навмисного введення. Захворювання зустрічається як у чоловіків, так і у жінок, а також у дітей.

Своєчасне звернення до лікаря дозволяє уникнути розвитку серйозних ускладнень та провести безпечне видалення стороннього предмета.

Види

Залежно від локалізації виділяють:

• стороннє тіло уретри;
• стороннє тіло сечового міхура;
• стороннє тіло сечоводів;
• стороннє тіло нирок.

За походженням сторонні тіла можуть бути:

• органічними;
• неорганічними;
• металевими;
• пластиковими;
• медичними інструментами або їх фрагментами;
• сторонніми предметами побутового походження.

Симптоми

Клінічні прояви залежать від локалізації, розміру та форми стороннього тіла.

Найпоширеніші симптоми:

• біль або дискомфорт у нижній частині живота;
• печіння та біль під час сечовипускання;
• часті позиви до сечовипускання;
• утруднене сечовипускання;
• поява крові в сечі;
• нетримання сечі;
• відчуття стороннього предмета;
• виділення з уретри;
• підвищення температури тіла при розвитку інфекції.

У деяких випадках можливий безсимптомний перебіг, особливо на ранніх стадіях.

Причини

Основними причинами появи сторонніх тіл у сечостатевій системі є:

• випадкове потрапляння предметів;
• травматичні ушкодження;
• наслідки медичних процедур;
• самостійне введення предметів;
• психічні розлади;
• дитяча цікавість у дітей раннього віку;
• міграція медичних конструкцій або фрагментів катетерів.

Ризик ускладнень зростає при тривалому перебуванні стороннього тіла в організмі.

Діагностика

Для встановлення діагнозу лікар проводить опитування пацієнта, оцінює симптоми та призначає додаткові методи обстеження.

Діагностика може включати:

• загальний аналіз сечі;
• ультразвукове дослідження;
• рентгенографію;
• комп’ютерну томографію;
• цистоскопію;
• уретроскопію.

Сучасні методи діагностики дозволяють точно визначити локалізацію та розміри стороннього тіла.

Лікування

Основним методом лікування є видалення стороннього тіла. Тактика лікування залежить від його розміру, форми, локалізації та наявності ускладнень.

Можуть застосовуватися:

• ендоскопічне видалення;
• цистоскопічні методики;
• малоінвазивні оперативні втручання;
• відкриті хірургічні операції у складних випадках.

Додатково пацієнту можуть призначатися:

• антибактеріальна терапія;
• протизапальні препарати;
• знеболювальні засоби.

Після лікування важливо проходити контрольні обстеження для профілактики ускладнень.

Профілактика

Для зниження ризику появи сторонніх тіл у сечостатевій системі рекомендується:

• уникати травмування органів сечостатевої системи;
• не вводити сторонні предмети самостійно;
• своєчасно лікувати урологічні захворювання;
• проходити профілактичні огляди;
• дотримуватися рекомендацій лікаря після медичних процедур;
• контролювати стан дітей та не залишати дрібні предмети у вільному доступі.

При появі болю, дискомфорту або порушень сечовипускання необхідно якомога швидше звернутися до уролога.