Вестибулопатії: причини, симптоми та лікування захворювання

Що це таке?

Вестибулопатія — це загальний термін, який позначає порушення у роботі вестибулярного апарату, відповідального за рівновагу, орієнтацію в просторі та координацію рухів. Вестибулярна система включає структури внутрішнього вуха (лабіринт), вестибулярний нерв та відповідні ділянки головного мозку. Пошкодження на будь-якому з цих рівнів може призвести до розвитку вестибулопатії.

Види

Вестибулопатії поділяються на кілька видів залежно від причини та локалізації ураження:

1. Периферична вестибулопатія

Ураження внутрішнього вуха або вестибулярного нерва. Приклади:

• Вестибулярний неврит
• Хвороба Меньєра
• Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ)

2. Центральна вестибулопатія

Пошкодження структур головного мозку, відповідальних за рівновагу. Причинами можуть бути:

• Інсульт
• Розсіяний склероз
• Пухлини головного мозку

3. Двобічна вестибулопатія

Рідкісна форма, при якій уражені обидва вуха або обидва вестибулярні нерви. Може бути наслідком токсичного ураження (наприклад, через антибіотики) або аутоімунних захворювань.

Симптоми

Симптоми можуть бути гострими, хронічними або періодичними. До найпоширеніших належать:

• Запаморочення або відчуття обертання навколо власної осі (вертиго)
• Порушення рівноваги, нестійкість при ходьбі
• Нудота, іноді блювання
• Шум у вухах або закладеність
• Погіршення слуху (не завжди)
• Нестабільність при зміні положення тіла
• Тривога та страх падіння

Ці симптоми часто погіршуються під час поворотів голови або в темряві, коли зменшується візуальний контроль.

Причини

Причини вестибулопатії дуже різноманітні. Серед них:

• Вірусні інфекції (особливо герпесвіруси)
• Бактеріальні отити, лабіринтити
• Порушення кровообігу мозку
• Травми голови
• Токсична дія ліків (наприклад, аміноглікозидних антибіотиків)
• Аутоімунні захворювання
• Новоутворення у зоні мозкового стовбура або внутрішнього вуха
• Вікові зміни вестибулярного апарату

Діагностика

Для постановки діагнозу лікар-отоневролог або отоларинголог може призначити:

• Отоскопію — для виключення отиту
• Вестибулярні тести: проба Ромберга, Унтербергера, ністагмоскопія
• Відеоністагмографію (ВНГ) — дослідження руху очей
• Магнітно-резонансну томографію (МРТ) — при підозрі на центральні ураження
• Аудіометрію — для оцінки слуху
• Постурографію — аналіз стійкості тіла

Лікування

Лікування залежить від причини та типу захворювання.

Медикаментозна терапія:

• Бетагістин (Бетасерк) — покращує мікроциркуляцію у внутрішньому вусі
• Протизапаморочливі засоби (цинаризин, флунаризин)
• Протиблювотні засоби (метоклопрамід, ондансетрон)
• Кортикостероїди — при вірусному невриті
• Антибіотики — при бактеріальному ураженні
• Препарати для поліпшення мозкового кровообігу

Фізіотерапія:

• Вестибулярна реабілітація — спеціальні вправи для тренування рівноваги
• ЛФК
• Масаж шийного відділу при шийно-вертеброгенній природі порушень

Хірургічне лікування:

• У випадках пухлин або при неефективності консервативної терапії (наприклад, при хворобі Меньєра)