Вторинна дисменорея: причини, симптоми та лікування

Про захворювання

Вторинна дисменорея — це патологічний стан, при якому менструації супроводжуються вираженим болем через наявність гінекологічних захворювань або органічних змін у репродуктивній системі. На відміну від первинної дисменореї, яка виникає без структурних порушень, вторинна форма зазвичай пов’язана з конкретною причиною та часто розвивається у жінок після 25–30 років.

Больовий синдром може суттєво впливати на якість життя, працездатність, емоційний стан та загальне самопочуття жінки. У багатьох випадках вторинна дисменорея є симптомом таких захворювань, як ендометріоз, міома матки, хронічні запальні процеси органів малого таза або аденоміоз.

Своєчасне звернення до гінеколога дозволяє встановити причину болю та підібрати ефективне лікування.

Види

Вторинну дисменорею класифікують залежно від причини виникнення:

• ендометріоїдна — пов’язана з ендометріозом;
• запальна — виникає на тлі хронічних запальних процесів;
• пухлинна — спричинена міомою матки або іншими новоутвореннями;
• анатомічна — пов’язана з вродженими чи набутими змінами будови статевих органів;
• післяопераційна — виникає після хірургічних втручань або утворення спайок.

Також захворювання може бути компенсованим або декомпенсованим залежно від інтенсивності симптомів та їх прогресування з часом.

Симптоми

Основним симптомом вторинної дисменореї є сильний біль унизу живота під час менструації. Однак захворювання може супроводжуватись і іншими проявами:

• переймоподібний або ниючий біль у нижній частині живота;
• біль у попереку або крижах;
• рясні менструальні виділення;
• тривалі та нерегулярні менструації;
• біль під час статевого акту;
• дискомфорт під час сечовипускання або дефекації;
• нудота, слабкість, головний біль;
• підвищена втомлюваність та дратівливість.

Інтенсивність симптомів може посилюватися з кожним циклом.

Причини

Вторинна дисменорея найчастіше виникає як наслідок інших гінекологічних захворювань. Основними причинами є:

• ендометріоз;
• аденоміоз;
• міома матки;
• хронічні запальні захворювання органів малого таза;
• поліпи ендометрія;
• кісти яєчників;
• спайковий процес;
• внутрішньоматкова спіраль;
• вроджені аномалії розвитку статевих органів;
• наслідки оперативних втручань.

Також ризик розвитку патології може підвищуватися при гормональних порушеннях, стресах та спадковій схильності.

Діагностика

Для встановлення причини вторинної дисменореї лікар проводить комплексне обстеження. Діагностика може включати:

• консультацію та огляд гінеколога;
• ультразвукове дослідження органів малого таза;
• лабораторні аналізи;
• мазки на інфекції;
• гормональні дослідження;
• кольпоскопію;
• гістероскопію;
• магнітно-резонансну томографію;
• лапароскопію за показаннями.

Комплексна діагностика допомагає визначити основну причину болю та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування

Лікування вторинної дисменореї спрямоване насамперед на усунення основного захворювання, яке викликає больовий синдром.

Залежно від причини лікар може рекомендувати:

• протизапальні препарати;
• гормональну терапію;
• спазмолітики;
• антибактеріальне лікування;
• фізіотерапевтичні процедури;
• зміну методу контрацепції;
• малоінвазивні або хірургічні методи лікування.

Самолікування при вторинній дисменореї небажане, оскільки тимчасове усунення болю не вирішує основної проблеми та може призвести до прогресування захворювання.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку вторинної дисменореї рекомендується:

• регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога;
• своєчасно лікувати запальні захворювання;
• контролювати гормональний баланс;
• уникати переохолодження;
• дотримуватись здорового способу життя;
• підтримувати помірну фізичну активність;
• уникати хронічного стресу;
• не займатися самолікуванням.

Раннє виявлення гінекологічних захворювань допомагає запобігти розвитку ускладнень та зберегти жіноче здоров’я.