Виразка рогівки: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Виразка рогівки — це серйозне захворювання ока, за якого виникає дефект тканини рогівки з ураженням її глибших шарів. Найчастіше стан пов'язаний з інфекцією, але причиною можуть бути також травми, неправильне використання контактних лінз, порушення зволоження та захисної функції рогівки, деякі системні захворювання та інші фактори.

Рогівка — прозора передня частина ока, яка виконує захисну функцію та бере участь у фокусуванні світла. Вона не має власних кровоносних судин, тому її пошкодження та інфекційне ураження потребують особливої уваги.

Виразка рогівки виникає, коли пошкодження поверхневого шару рогівки поширюється на строму — її глибший шар. Навколо дефекту часто формується інфільтрат — ділянка запалення та помутніння тканини.

Захворювання може розвиватися досить швидко. Особливо небезпечними є інфекційні виразки, оскільки деякі мікроорганізми здатні швидко пошкоджувати тканину рогівки.

Одним із можливих наслідків виразки є утворення рубця. Якщо уражена центральна частина рогівки, рубець може впливати на гостроту та якість зору.

При появі болю в оці, вираженого почервоніння, світлобоязні, сльозотечі або раптового погіршення зору необхідно якомога швидше звернутися до офтальмолога.

Види

Виразки рогівки можна класифікувати за різними ознаками, зокрема за причиною виникнення та локалізацією.

За походженням виділяють:

• бактеріальні — одні з найпоширеніших; часто пов'язані з інфікуванням пошкодженої рогівки;
• вірусні — можуть виникати, зокрема, при інфекції вірусом простого герпесу;
• грибкові — частіше розвиваються після травм рогівки, особливо якщо травма пов'язана з рослинним матеріалом;
• акантамебні — рідкісні, але потенційно тяжкі, зокрема у людей, які користуються контактними лінзами;
• неінфекційні — можуть бути пов'язані із запальними, аутоімунними, нейротрофічними та іншими порушеннями.

За локалізацією виразка може бути:

• центральною — розташованою в центральній оптичній зоні рогівки;
• периферичною або крайовою — розташованою ближче до краю рогівки.

Локалізація, глибина та розмір виразки мають значення для прогнозу та вибору тактики лікування.

Симптоми

Виразка рогівки може проявлятися різними симптомами, інтенсивність яких залежить від причини, глибини та поширеності ураження.

Найхарактерніші ознаки:

• біль або виражений дискомфорт в оці;
• почервоніння ока;
• відчуття стороннього тіла;
• сльозотеча;
• підвищена чутливість до світла — світлобоязнь;
• затуманення або погіршення зору;
• виділення з ока, зокрема слизові або гнійні;
• набряк повік;
• мимовільне примружування очей;
• поява світлої або білуватої плями на рогівці.

Не завжди виразку можна побачити самостійно. Невеликий дефект може бути помітним лише під час офтальмологічного огляду.

Особливо важливо не зволікати зі зверненням до лікаря при сильному болю, різкому погіршенні зору, вираженій світлобоязні або появі плями на рогівці.

Причини

Найчастіше виразка рогівки виникає внаслідок інфекції, яка потрапляє в тканини через пошкоджену поверхню рогівки.

До основних причин і факторів ризику належать:

• Інфекції. Виразку можуть спричинити бактерії, віруси, грибки або акантамеби.
• Контактні лінзи. Ризик підвищується при недотриманні правил гігієни, неправильному зберіганні лінз, використанні їх довше рекомендованого терміну, сні або плаванні в контактних лінзах.
• Травми ока. Подряпини та інші пошкодження рогівки можуть створити умови для проникнення інфекції.
• Синдром сухого ока. Виражена сухість може порушувати захисний бар'єр поверхні ока.
• Порушення чутливості рогівки. Якщо чутливість знижена, людина може не помітити травму або пошкодження ока.
• Захворювання та стани, що впливають на загоєння. Деякі системні захворювання, імунні порушення та застосування окремих лікарських препаратів можуть підвищувати ризик розвитку ускладнень.
• Хімічні або термічні ушкодження також можуть пошкодити рогівку та створити передумови для розвитку виразкового процесу.

Діагностика

Діагностика виразки рогівки проводиться офтальмологом.

Спочатку лікар збирає анамнез: уточнює, коли з'явилися симптоми, чи були травми ока, чи використовує пацієнт контактні лінзи, чи були інфекції або операції на очах, а також які лікарські препарати застосовуються.

Основним методом обстеження є біомікроскопія за допомогою щілинної лампи. Вона дозволяє детально оцінити стан рогівки, визначити розмір і глибину дефекту, наявність інфільтрату та ознак запалення.

Для виявлення пошкодженої ділянки може застосовуватися флуоресцеїновий тест — спеціальний барвник, який допомагає побачити дефект епітелію рогівки.

За необхідності лікар може взяти матеріал із ділянки ураження для мікроскопічного дослідження або посіву. Це допомагає визначити збудника та підібрати найбільш ефективне лікування.

Додаткові обстеження призначаються індивідуально залежно від передбачуваної причини та тяжкості захворювання.

Лікування

Лікування виразки рогівки залежить від її причини, локалізації, глибини та поширеності процесу. Терапію повинен призначати офтальмолог після огляду.

• При бактеріальній виразці застосовують місцеві антибактеріальні препарати. При тяжкому перебігу або певних видах інфекції може знадобитися додаткове системне лікування.
• При вірусному ураженні використовують противірусну терапію, якщо вона показана відповідно до встановленої причини.
• При грибковій інфекції призначають протигрибкові препарати.
• При акантамебному ураженні потрібна спеціальна тривала протиамебна терапія.

У деяких випадках лікар може призначити препарати для зменшення болю та запалення, а також засоби, що впливають на стан переднього відділу ока.

Важливо: не можна самостійно починати лікування очними краплями, особливо препаратами, що містять кортикостероїди. При інфекційній виразці неправильне застосування таких засобів може погіршити перебіг захворювання.

Якщо консервативне лікування не дає результату або виразка є глибокою, прогресує, виникає значне стоншення рогівки чи її перфорація, може знадобитися хірургічне лікування. У складних випадках проводять операції, спрямовані на збереження цілісності рогівки та максимально можливе збереження зору.

Головна мета лікування — зупинити інфекційно-запальний процес, зберегти структуру рогівки та запобігти незворотному погіршенню зору.

Профілактика

У багатьох випадках ризик розвитку виразки рогівки можна зменшити завдяки правильному догляду за очима.

Для профілактики рекомендується:

• дотримуватися правил гігієни під час використання контактних лінз;
• не спати та не плавати в контактних лінзах, якщо це не передбачено лікарем і типом лінз;
• не використовувати лінзи або розчини після закінчення терміну придатності;
• не торкатися очей брудними руками;
• використовувати захисні окуляри під час роботи з інструментами, хімічними речовинами та матеріалами, які можуть травмувати око;
• своєчасно лікувати інфекційні та запальні захворювання очей;
• контролювати захворювання, які можуть впливати на стан поверхні ока та процес загоєння;
• не використовувати очні краплі, особливо гормональні, без призначення лікаря;
• при появі болю, почервоніння, світлобоязні або погіршення зору не відкладати консультацію офтальмолога.

Виразка рогівки — це стан, який не варто лікувати самостійно. Чим раніше встановлено причину та розпочато правильне лікування, тим вищі шанси зберегти здоров'я рогівки та якість зору.