Вивих надколінка: симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Вивих надколінка — це травматичне або патологічне зміщення колінної чашечки відносно її нормального положення. Найчастіше надколінок зміщується назовні, що супроводжується різким болем, обмеженням рухів та нестабільністю колінного суглоба. Така травма може виникати як у спортсменів, так і у людей без значних фізичних навантажень.

Вивих надколінка потребує своєчасної діагностики та лікування, оскільки без належної терапії підвищується ризик повторних вивихів, пошкодження хрящової тканини та розвитку хронічної нестабільності коліна.

Види

Залежно від механізму виникнення та перебігу виділяють кілька видів вивиху надколінка:

• гострий вивих — виникає раптово внаслідок травми;
• звичний вивих — повторювані епізоди зміщення надколінка;
• травматичний — спричинений ударом або різким рухом;
• вроджений — пов’язаний з анатомічними особливостями будови суглоба;
• повний та неповний вивих — залежно від ступеня зміщення надколінка.

Симптоми

Основні симптоми вивиху надколінка:

• різкий біль у ділянці коліна;
• видима деформація колінного суглоба;
• набряк та почервоніння;
• обмеження або неможливість руху;
• відчуття нестабільності коліна;
• хрускіт або клацання під час травми;
• неможливість опори на ногу.

У деяких випадках надколінок може самостійно повернутися на місце, однак навіть після цього необхідно звернутися до лікаря для оцінки стану суглоба.

Причини

До основних причин вивиху надколінка належать:

• спортивні травми;
• падіння або прямий удар у коліно;
• різкі повороти тулуба при фіксованій стопі;
• слабкість м’язів і зв’язкового апарату;
• дисплазія колінного суглоба;
• надмірні фізичні навантаження;
• анатомічні особливості будови нижніх кінцівок.

Підвищений ризик травми спостерігається у людей, які займаються футболом, танцями, легкою атлетикою та іншими активними видами спорту.

Діагностика

Діагностика вивиху надколінка починається з консультації ортопеда-травматолога та клінічного огляду. Лікар оцінює рухливість суглоба, наявність болю, деформації та нестабільності.

Для уточнення діагнозу можуть призначатися:

• рентгенографія колінного суглоба;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• комп’ютерна томографія (КТ);
• ультразвукове дослідження суглоба.

Інструментальна діагностика допомагає виявити супутні пошкодження зв’язок, хрящів або кісткових структур.

Лікування

Тактика лікування залежить від ступеня пошкодження та частоти повторних вивихів.

Консервативне лікування включає:

• вправлення надколінка;
• іммобілізацію коліна;
• протизапальні та знеболювальні препарати;
• фізіотерапію;
• лікувальну фізкультуру;
• носіння ортезів.

При повторних вивихах або значному пошкодженні структур колінного суглоба може рекомендуватися оперативне лікування. Хірургічне втручання спрямоване на стабілізацію надколінка та відновлення нормальної анатомії суглоба.

Після лікування важливу роль відіграє реабілітація, яка допомагає відновити рухливість, силу м’язів та функцію коліна.

Профілактика

Для профілактики вивиху надколінка рекомендується:

• зміцнювати м’язи стегон і гомілок;
• уникати надмірних навантажень;
• використовувати захисні ортези під час спорту;
• дотримуватися правильної техніки виконання вправ;
• своєчасно лікувати травми коліна;
• підтримувати нормальну масу тіла.

Регулярна фізична активність та контроль стану опорно-рухового апарату допомагають знизити ризик травмування колінного суглоба.