Вивих плечового суглоба: симптоми, лікування та відновлення

Про захворювання

Вивих плечового суглоба — це травма, при якій головка плечової кістки повністю зміщується зі своєї нормальної позиції відносно суглобової западини лопатки. Плечовий суглоб є найбільш рухомим суглобом людського організму, тому він найбільш схильний до вивихів серед усіх великих суглобів.

Така травма супроводжується сильним болем, обмеженням рухливості та деформацією плеча. Без своєчасної медичної допомоги можуть розвиватися пошкодження зв'язок, суглобової капсули, сухожиль, нервів і кровоносних судин. У деяких пацієнтів після першого вивиху формується звичний (хронічний) вивих, коли суглоб легко зміщується навіть при незначному навантаженні.

Самостійно вправляти вивих категорично не рекомендується, оскільки це може призвести до тяжких ускладнень.

Види

Залежно від походження виділяють:

• травматичний вивих;
• звичний (рецидивуючий) вивих;
• вроджений вивих (зустрічається дуже рідко).

За напрямком зміщення головки плечової кістки:

• передній — найпоширеніший (понад 90% випадків);
• задній;
• нижній.

Також розрізняють:

• первинний вивих;
• повторний вивих;
• ускладнений вивих (із переломом, пошкодженням нервів або судин);
• неускладнений вивих.

Симптоми

Основними симптомами вивиху плечового суглоба є:

• різкий інтенсивний біль після травми;
• неможливість або значне обмеження рухів рукою;
• видима деформація плечового суглоба;
• вимушене положення руки;
• набряк і синці в ділянці плеча;
• відчуття нестабільності суглоба;
• оніміння або поколювання руки при пошкодженні нервів.

Якщо після травми біль не зменшується, а рухи рукою практично неможливі, необхідно якнайшвидше звернутися до травматолога.

Причини

Найчастіше вивих плечового суглоба виникає внаслідок:

• падіння на витягнуту руку;
• спортивних травм;
• дорожньо-транспортних пригод;
• сильного удару в ділянку плеча;
• виробничих травм;
• контактних видів спорту.

Підвищують ризик розвитку вивиху:

• слабкість зв'язкового апарату;
• перенесені раніше вивихи;
• дисплазія сполучної тканини;
• надмірна рухливість суглобів;
• інтенсивні спортивні навантаження.

Діагностика

Під час консультації лікар збирає анамнез, уточнює механізм травми, проводить огляд та оцінює рухливість суглоба.

Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені:

• рентгенографія плечового суглоба;
• комп'ютерна томографія (КТ);
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• ультразвукове дослідження м'яких тканин (за показаннями).

Додаткові методи обстеження дозволяють оцінити стан кісток, зв'язок, сухожиль, суглобової капсули та виключити супутні пошкодження.

Лікування

Лікування залежить від виду вивиху, часу, що минув після травми, віку пацієнта та наявності ускладнень.

У більшості випадків лікування включає:

• знеболення;
• закрите вправлення вивиху лікарем;
• іммобілізацію руки за допомогою спеціальної пов'язки або ортеза;
• медикаментозну терапію за потреби;
• лікувальну фізкультуру після завершення періоду іммобілізації;
• фізіотерапевтичні методи реабілітації.

При повторних вивихах, значному пошкодженні зв'язкового апарату або переломах може бути рекомендоване оперативне лікування з подальшою реабілітацією.

Повноцінне відновлення функції плечового суглоба можливе лише за умови дотримання рекомендацій лікаря та проходження повного курсу реабілітації.

Профілактика

Для профілактики вивиху плечового суглоба рекомендується:

• зміцнювати м'язи плечового пояса;
• виконувати розминку перед фізичними навантаженнями;
• використовувати захисне спорядження під час занять спортом;
• уникати різких рухів та перевантажень;
• своєчасно лікувати травми плеча;
• проходити повний курс реабілітації після попереднього вивиху.

При появі болю, нестабільності або повторному зміщенні плечового суглоба необхідно звернутися до лікаря, щоб уникнути розвитку хронічної нестабільності та інших ускладнень.