Злиплива лейкома: симптоми, причини, діагностика і лікування

Про захворювання

Злиплива лейкома — це форма рубцевого помутніння рогівки, при якій патологічно змінена ділянка рогової оболонки зростається з райдужною оболонкою ока. У побуті такий стан часто називають більмом на оці.

У нормі рогівка є прозорою і забезпечує проходження та заломлення світла. Після глибокого пошкодження або запалення в її тканинах може сформуватися щільний рубець. Якщо патологічний процес поширюється на всю товщу рогівки та супроводжується її зрощенням із райдужкою, формується злиплива лейкома.

Залежно від розміру та розташування помутніння захворювання може майже не впливати на зір або, навпаки, спричиняти його значне зниження. Особливо небезпечним є розташування лейкоми в центральній оптичній зоні рогівки.

Злиплива лейкома може бути наслідком тяжкого запального процесу, травми, опіку або виразки рогівки. У деяких випадках вона формується після перенесених захворювань ока або хірургічних втручань.

Види

Лейкому можна класифікувати за кількома ознаками.

За розташуванням:

• центральна — розташована в зоні зіниці та безпосередньо перешкоджає проходженню світла;
• парацентральна — знаходиться ближче до центру, але не повністю перекриває оптичну вісь;
• периферична — розташована на периферії рогівки та може тривалий час майже не впливати на гостроту зору.

За поширеністю:

• часткова — охоплює лише певну ділянку рогівки;
• тотальна — займає значну частину або практично всю рогівку.

За характером змін:

• проста лейкома — рубцеве помутніння без зрощення з райдужкою;
• злиплива лейкома — рубцево змінена рогівка зрощена з райдужною оболонкою.

Також лейкома може бути васкуляризованою, тобто містити новоутворені кровоносні судини. Така особливість часто свідчить про виражені або тривалі патологічні зміни рогівки.

Симптоми

Основною ознакою злипливої лейкоми є поява на рогівці білуватої, сіруватої або молочно-білої ділянки. Зовнішні прояви можуть відрізнятися залежно від глибини, розміру та давності рубцевих змін.

Можливі такі симптоми:

• зниження гостроти зору на ураженому оці;
• затуманення або нечіткість зображення;
• спотворення предметів;
• підвищена чутливість до світла;
• сльозотеча;
• відчуття стороннього тіла в оці;
• почервоніння ока, особливо при супутньому запаленні;
• біль або дискомфорт, якщо патологічний процес залишається активним.

Якщо лейкома розташована на периферії та має невеликий розмір, людина може тривалий час не помічати виражених порушень зору.

При злипливій лейкомі важливе значення має не лише саме помутніння, а й зміна анатомічних взаємовідношень між рогівкою та райдужкою. У тяжких випадках це може супроводжуватися деформацією зіниці, зміною внутрішньоочного тиску та іншими ускладненнями.

Причини

Злиплива лейкома формується внаслідок глибокого пошкодження рогівки, після якого запускається процес загоєння та утворення рубцевої тканини.

Основними причинами можуть бути:

• тяжкий кератит;
• виразка рогівки;
• бактеріальні, вірусні, грибкові або інші інфекційні ураження рогівки;
• механічні травми ока;
• проникаючі поранення;
• хімічні або термічні опіки;
• потрапляння стороннього тіла з пошкодженням рогівки;
• ускладнення після офтальмологічних операцій;
• тяжкі запальні захворювання очей;
• деякі вроджені патології рогівки.

Особливо високий ризик формування рубцевих змін виникає тоді, коли пошкодження рогівки було глибоким або супроводжувалося вираженим запаленням та інфекцією.

Важливо своєчасно лікувати захворювання рогівки. Навіть невелика виразка або інфекційний кератит без належної терапії можуть призвести до формування стійкого рубця та незворотного погіршення зору.

Діагностика

Діагностика злипливої лейкоми проводиться лікарем-офтальмологом. Під час огляду спеціаліст оцінює стан рогівки, райдужної оболонки, передньої камери ока та інших структур.

Залежно від ситуації можуть застосовуватися:

• візометрія — визначення гостроти зору;
• біомікроскопія на щілинній лампі — детальне дослідження рогівки та переднього відділу ока;
• оцінка стану райдужки та характеру її зрощення з рогівкою;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• кератометрія або кератотопографія — для оцінки форми та оптичних властивостей рогівки;
• офтальмоскопія — за можливості для оцінки внутрішніх структур ока;
• оптична когерентна томографія — у випадках, коли необхідно детальніше оцінити структуру рогівки або інших тканин.

Додаткові дослідження можуть знадобитися для визначення причини захворювання або оцінки стану ока перед хірургічним лікуванням.

Важливо диференціювати лейкому від інших причин помутніння рогівки. Тактика лікування залежить не лише від зовнішнього вигляду плями, а й від глибини ураження, стану інших структур ока та функції зору.

Лікування

Тактика лікування залежить від причини, розміру та локалізації лейкоми, глибини рубцевих змін, стану райдужки та ступеня порушення зору.

Якщо лейкома сформувалася внаслідок активного запального або інфекційного процесу, насамперед необхідно усунути причину захворювання. Лікар може призначити протизапальну, антибактеріальну, противірусну або іншу терапію відповідно до діагнозу.

Однак сформована щільна рубцева лейкома не завжди може бути усунена за допомогою медикаментів. У таких випадках для відновлення прозорості рогівки та покращення зору може розглядатися хірургічне лікування.

Одним із основних методів є кератопластика — операція із заміни патологічно зміненої частини рогівки донорською тканиною. Залежно від глибини та поширеності ураження може виконуватися пошарова або наскрізна кератопластика.

У деяких випадках додатково може знадобитися реконструктивне втручання для відновлення анатомічних структур переднього відділу ока.

Якщо лейкома невелика, розташована периферично та не впливає істотно на зір, лікар може рекомендувати спостереження. Окремі методи корекції зору, зокрема спеціальні контактні лінзи, можуть використовуватися в певних клінічних ситуаціях, але вони не усувають сам рубець.

Самостійно використовувати очні краплі, особливо гормональні або антибактеріальні препарати, не рекомендується. Лікування має призначати офтальмолог після встановлення причини та оцінки стану рогівки.

Профілактика

Повністю виключити ризик розвитку лейкоми неможливо, проте можна значно знизити ймовірність її виникнення.

Для профілактики рекомендується:

• своєчасно звертатися до офтальмолога при болю, почервонінні або погіршенні зору;
• не займатися самолікуванням при кератиті та інших запальних захворюваннях очей;
• дотримуватися призначеного лікарем лікування;
• використовувати захисні окуляри під час роботи з хімічними речовинами, металом, деревом та іншими матеріалами, які можуть травмувати око;
• дотримуватися правил безпеки під час роботи з побутовою та промисловою хімією;
• правильно доглядати за контактними лінзами та не перевищувати рекомендований термін їх використання;
• регулярно проходити профілактичні огляди в офтальмолога.

При потраплянні хімічної речовини в око необхідно негайно промивати його великою кількістю чистої води та якомога швидше звернутися за медичною допомогою. При травмі або підозрі на пошкодження рогівки також потрібен терміновий огляд офтальмолога.

Злиплива лейкома може мати серйозний вплив на зір, особливо якщо рубцеві зміни розташовані в центральній частині рогівки або супроводжуються ураженням інших структур ока. Тому при появі білої плями на рогівці, погіршенні зору, болю чи світлобоязні не варто відкладати консультацію офтальмолога.