Перелом ключиці: причини, симптоми та сучасне лікування

Про захворювання

Перелом ключиці — одна з найпоширеніших травм опорно-рухового апарату, яка виникає внаслідок падіння, спортивних навантажень або дорожньо-транспортних пригод. Ключиця з'єднує груднину з лопаткою, забезпечує рухливість плечового пояса та рівномірно розподіляє навантаження на верхню кінцівку.

Найчастіше перелом локалізується у середній третині ключиці, оскільки ця ділянка є найтоншою та найбільш вразливою. Травма може виникати як у дітей, так і у дорослих. При своєчасному зверненні до лікаря та правильно підібраному лікуванні більшість переломів успішно зростається без суттєвих функціональних порушень.

Види

Залежно від характеру ушкодження переломи ключиці поділяють на кілька видів:

• закритий перелом;
• відкритий перелом;
• перелом без зміщення;
• перелом зі зміщенням уламків;
• поперечний;
• косий;
• осколковий;
• неповний перелом (тріщина).

Також переломи класифікують за місцем локалізації: у медіальній, середній або латеральній частині ключиці. Найбільш поширеними є переломи середньої третини кістки.

Симптоми

Основними проявами перелому ключиці є:

• різкий біль у ділянці плеча або ключиці;
• посилення болю під час рухів рукою;
• набряк та крововилив у місці травми;
• деформація ключиці;
• обмеження рухливості плечового суглоба;
• характерний хруст (крепітація) при зміщенні уламків;
• опущення плеча з ушкодженого боку;
• вимушене положення руки, коли пацієнт підтримує її здоровою кінцівкою.

При відкритому переломі спостерігається пошкодження шкіри та кровотеча, що потребує невідкладної медичної допомоги.

Причини

До найпоширеніших причин перелому ключиці належать:

• падіння на плече або витягнуту руку;
• спортивні травми;
• дорожньо-транспортні пригоди;
• сильний прямий удар у ділянку плечового пояса;
• виробничі травми;
• побутові нещасні випадки.

У новонароджених перелом ключиці іноді виникає під час складних пологів.

Діагностика

Під час консультації лікар оцінює механізм отримання травми, проводить огляд та пальпацію ушкодженої ділянки.

Для підтвердження діагнозу застосовують:

• рентгенографію ключиці у двох проєкціях;
• комп'ютерну томографію (за необхідності при складних переломах);
• ультразвукове дослідження м'яких тканин при підозрі на супутні ушкодження;
• оцінку стану судин і нервів верхньої кінцівки за наявності відповідних симптомів.

Комплексна діагностика дозволяє визначити тип перелому, ступінь зміщення уламків та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування

Тактика лікування залежить від виду перелому, наявності зміщення, віку пацієнта та супутніх ушкоджень.

Консервативне лікування застосовується при більшості переломів без значного зміщення та включає:

• іммобілізацію руки за допомогою пов'язки або ортеза;
• знеболювальну терапію;
• протизапальні препарати за показаннями;
• контрольні рентгенологічні обстеження;
• лікувальну фізкультуру після початку зрощення кістки;
• фізіотерапевтичні процедури за рекомендацією лікаря.

Хірургічне лікування може бути рекомендоване при значному зміщенні уламків, відкритих переломах, пошкодженні судин або нервів, множинних осколкових переломах чи незрощенні кістки. Під час операції уламки фіксують спеціальними пластинами або інтрамедулярними конструкціями.

Після завершення основного лікування важливу роль відіграє реабілітація, яка допомагає відновити силу м'язів, обсяг рухів та функцію плечового суглоба.

Профілактика

Знизити ризик перелому ключиці допомагають:

• використання захисного спорядження під час занять спортом;
• дотримання правил дорожнього руху;
• профілактика падінь, особливо у людей похилого віку;
• регулярні фізичні вправи для зміцнення м'язів плечового пояса;
• своєчасне лікування захворювань, що знижують міцність кісткової тканини;
• повноцінне харчування з достатньою кількістю кальцію, білка та вітаміну D.

При будь-якій підозрі на перелом ключиці необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря-травматолога. Своєчасна діагностика та правильно підібране лікування значно зменшують ризик ускладнень і сприяють повному відновленню функції верхньої кінцівки.