Перелом ребра: симптоми, лікування, діагностика та відновлення

Про захворювання

Перелом ребра – це порушення цілісності кісткової тканини одного або декількох ребер. Найчастіше травмуються середні ребра (IV–IX), оскільки вони менш захищені м'язами та мають найбільшу рухливість.

Основним проявом перелому є різкий біль у грудній клітці, який посилюється під час вдиху, кашлю, чхання, сміху або рухів тулубом. Через біль людина починає дихати поверхнево, що може призводити до недостатньої вентиляції легень і підвищувати ризик розвитку ускладнень, зокрема застійної пневмонії.

У більшості випадків ізольовані переломи одного або двох ребер лікуються консервативно. Проте при складних травмах необхідна госпіталізація та спеціалізована медична допомога.

Види

Залежно від характеру ушкодження виділяють кілька видів переломів ребер.

За кількістю пошкоджених ребер:

• перелом одного ребра;
• множинні переломи ребер.

За станом шкіри:

• закритий перелом;
• відкритий перелом.

За зміщенням уламків:

• перелом без зміщення;
• перелом зі зміщенням.

За складністю травми:

• неускладнений перелом;
• ускладнений перелом із пошкодженням легень, плеври, судин або інших органів грудної клітки.

Симптоми

Інтенсивність симптомів залежить від кількості пошкоджених ребер, локалізації травми та наявності ускладнень.

Найбільш характерними ознаками є:

• гострий біль у ділянці перелому;
• посилення болю при глибокому вдиху, кашлі, чханні або зміні положення тіла;
• утруднене поверхневе дихання;
• набряк та болючість у місці травми;
• синці або гематома;
• відчуття хрусту (крепітації) під час рухів або пальпації;
• обмеження рухливості грудної клітки.

При розвитку ускладнень можуть виникати:

• задишка;
• кровохаркання;
• виражена слабкість;
• синюшність шкіри;
• прискорене серцебиття;
• запаморочення.

Поява цих симптомів потребує негайного звернення за медичною допомогою.

Причини

Основними причинами переломів ребер є:

• падіння з висоти власного зросту або вище;
• дорожньо-транспортні пригоди;
• спортивні травми;
• сильний удар у грудну клітку;
• виробничі травми;
• побутові нещасні випадки.

Іноді перелом може виникнути навіть при незначному навантаженні. Це характерно для людей із захворюваннями, які знижують міцність кісток:

• остеопороз;
• онкологічні захворювання кісток;
• метастатичне ураження кісткової тканини;
• тяжкий дефіцит кальцію та вітаміну D.

У літніх людей ризик переломів ребер значно вищий через вікове зниження щільності кісткової тканини.

Діагностика

Під час консультації лікар збирає скарги, уточнює механізм травми та проводить фізикальний огляд.

Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені:

• рентгенографія органів грудної клітки;
• комп'ютерна томографія (КТ), особливо при підозрі на множинні переломи або пошкодження внутрішніх органів;
• ультразвукове дослідження плевральної порожнини;
• лабораторні аналізи за показаннями.

Якщо є підозра на ушкодження легень або внутрішню кровотечу, пацієнту може знадобитися термінова госпіталізація.

Лікування

Тактика лікування залежить від виду перелому, кількості пошкоджених ребер, загального стану пацієнта та наявності ускладнень.

Консервативне лікування включає:

• знеболювальну терапію;
• протизапальні препарати;
• обмеження надмірних фізичних навантажень;
• дихальну гімнастику для профілактики застійних явищ у легенях;
• поступове повернення до звичної фізичної активності.

Фіксація грудної клітки еластичними бинтами сьогодні застосовується значно рідше, оскільки вона може обмежувати дихання та збільшувати ризик розвитку пневмонії.

Хірургічне лікування може бути рекомендоване при:

• множинних переломах зі значним зміщенням;
• нестабільності грудної клітки;
• пошкодженні внутрішніх органів;
• відкритих переломах.

У середньому зрощення перелому займає від 4 до 8 тижнів, хоча повне відновлення може тривати довше залежно від віку пацієнта та тяжкості травми.

Профілактика

Повністю виключити ризик перелому ребер неможливо, однак знизити його ймовірність допомагають:

• використання ременів безпеки в автомобілі;
• застосування захисного спорядження під час занять спортом;
• дотримання правил безпеки на виробництві;
• профілактика падінь у людей похилого віку;
• своєчасне лікування остеопорозу;
• повноцінне харчування з достатньою кількістю кальцію, білка та вітаміну D;
• регулярна фізична активність для підтримання міцності кісток.

При появі сильного болю після травми грудної клітки не слід займатися самолікуванням. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє підтвердити діагноз, виключити небезпечні ускладнення та підібрати оптимальне лікування.